Днями мільярдер Джордж Сорос, подорожуючи Європою, сказав: «Німеччина мусить або очолити зону євро, або євро помре». Питання, чи братиме Німеччина участь у механізмі збереження фінансової стабільності (ESM), виявилося настільки складним і політично суперечливим, що до його вирішення долучили Конституційний суд ФРН. Учора суд, який засідав у Карлсруе, схвалив участь країни в механізмі фінансової стабілізації, проте з деякими застереженнями.
Та попри зауваження КС, результат судового засідання з тріумфом сприйняли офіційні столиці країн–членів ЄС, фінансисти і значна частина німецького політикуму.
Нагадаємо, що до КС зі скаргами звернулася фракція лівих у Бундестазі та громадянська ініціатива «Більше демократії». Цей позов називали наймасштабнішим в історії країни. Поки справу розглядав Конституційний суд, парламент не міг почати ратифікацію відповідних законів щодо ESM, а європейський стабілізаційний фонд був блокований, адже саме Німеччині належить майже третина, а конкретніше — 27 відсотків його капіталу. Тепер же, як зазначила вчора Ангела Меркель, виступаючи в Бундестазі, «Конституційний суд відкрив шлях до Європейського стабілізаційного механізму та фіскального пакту... Німеччина послала сильний месидж Європі та за її межі». Деякі оглядачі вважають, що КС змушений був прийняти позитивне рішення у справі ще й від усвідомлення, що в протилежному випадку європейські ринки вмить би обвалилися.
Рішення КС пожвавило ринки. «Відтак євро, що останній тиждень безперервно дорожчало щодо долара, тепер зміцнилося на 2,7 відсотка», — аналізує Бі–Бі–Сі.
Щодо згаданих вище застережень Конституційного суду, то головне з них — це обмеження фінансової частки країни у стабілізаційному фонді єврозони — вона не повинна перевищувати 190 млрд. євро (загальний обсяг фонду — 500 млрд. євро). «Ці обмеження не стануть перешкодою для стабілізації ринків, — вважає прем’єр–міністр Італії Маріо Монте, який емоційно назвав повідомлення з Карлсруе «чудовою новиною». Нагадаємо, що ESM було створено як постійний фонд допомоги країнам єврозони, що потерпають від кризи — Греції, Італії, Іспанії, Португалії тощо.