Життя таких хворих нагадує перехід по мінному полю. Варто їм тільки розслабитись, забути про камені в жовчному міхурі — виникають спазми, раптові і страшенно болючі. Нейтралізувати їх можна тільки сильнодіючими препаратами. А після того як жахливий напад болю минає, хворий з острахом чекає наступного. Коли знову доведеться викликати «швидку»? Через тиждень? Через місяць? Через рік? Більшість таких страждальців на довгі роки стають заручниками власного захворювання. Вони живуть у постійній тривозі, що знову прихопить болем, активно звертаються до бабусь-знахарок, всіляких екстрасенсів. Але небезпека не тільки в нападах болю, настільки нерегулярних, що між одним та наступним може минути півроку. Біда в тому, що конкременти в жовчному міхурі викликають запалення цього органа та сусідніх, а людей із загостреннями жовчокам'яної хвороби — панкреатитами та жовтяницями — доводиться рятувати в ургентній хірургії.