Уряди України та Угорщини домовилися про права нацменшин
Ця угода є результатом кількох тижнів інтенсивних переговорів на рівні угорських та українських експертів за участі політичних організацій угорської громади Закарпаття та церкви. >>
Село нашого спротиву
11.09.2012
У чотирьох сільських районах Луганщини російській мові не надаватимуть статусу регіональної, позаяк її вважають рідною менше 10 відсотків людей, які там проживають. Це Білокуракинський, Марківський, Новопсковський, Сватівський райони. Повідомлення такого змісту розповсюдила вчора прес–служба Луганської обласної ради. Ця облрада, нагадаємо, однією з перших, ще 6 серпня, проголосувала за перехід на регіональну російську мову. На сьогодні, нагадують у прес–службі, таке рішення підтримали 9 із 17 районів Луганщини. Це зовсім не означає, що «рух неприєднання» не обмежиться згаданими чотирма районами області, адже «російськомовне» питання вже внесено до порядку денного Сiверськодонецької та Алчевської міськрад, а також Станично–Луганської та Троїцької районних рад.
Тим часом у країні з’явився прецедент, коли статус регіональної отримала не російська мова. Так, минулої п’ятниці депутати Берегівської міськради, що на Закарпатті, проголосували за те, щоб у їхньому місті регіональною стала угорська мова, передає «Інтерфакс». У цьому містечку виноробів мешкають, згідно з переписом 2001 року, 26554 особи, з них 12,8 тисячі — угорці, тобто 48 відсотків. Саме цими міркуваннями керувалися депутати міської ради. Утім у приймальні мера, куди зателефонувала «УМ», нам відповіли, що кошторису такого нововведення ніхто не складав. Тобто в яку копійку обійдеться Береговому виготовлення нових двомовних бланків, печаток, табличок iз назвами держустанов i вулиць тощо, депутати ще не знають.
ДО РЕЧІ
Тим часом учора стало відомо, що один з авторів скандального «мовного» закону, Вадим Колесніченко, зареєстрував у парламенті нову законодавчу ініціативу: він пропонує публікувати акти вищих органів державної влади українською та російською мовами, а мови інших національних меншин країни в такій документації використовувати тільки «в разі необхідності». Така поправка міститься в «уточнюючому» законопроекті Колесніченка — про внесення змін до законодавства України щодо вдосконалення державної мовної політики, пише «Українська правда». Нагадаємо, нещодавно прийнятий Верховною Радою закон передбачає обов’язкову публікацію всіх законопроектів та державних актів усіма регіональними мовами, а не лише російською.
