Скандально відома й водночас найприбутковіша компанія у світі — російський «Газпром», виявляється, могла заробити свої 44,6 млрд. доларів прибутків за минулий рік не зовсім чесними методами. Тобто, є підозра, що вона, проводячи свій паливний бізнес та забезпечуючи приблизно четверту частину європейського імпорту природного газу, порушувала законодавство. Принаймні європейське.
Аби з’ясувати, так це чи ні, учора Єврокомісія розпочала розслідування за підозрою у порушенні «Газпромом» антимонопольного законодавства Євросоюзу. Назагал Брюссель має три головні претензії до головного символу новітньої російської мрії. Перша: можливо, «Газпром», використовуючи своє домінуюче становище на європейському ринку енергоносіїв, перешкоджав диверсифікації постачань газу. Тобто лобіював будівництво своїх газогонів — «Північного потоку» та «Південного потоку», тим самим «граючи» проти спорудження альтернативних шляхів енергопостачання. Зокрема газогону «Набукко».
Від другого звинувачення, навіть до того моменту, коли його доведуть, може отримати зиск і наша держава. Сформульоване воно так: «Газпром», імовірно, встановив несправедливі ціни на газ для своїх клієнтів, ув’язавши їх із цінами на нафту. Аналітики пояснюють: ідеться насамперед про країни Центральної та Східної Європи. Як відомо, ціна на російський газ визначається не шляхом аукціонів, як вартість нафти, а двосторонніми контрактами, і механізм ціноутворення лише з дуже великою натяжкою можна назвати об’єктивним. При цьому «Газпром» наполегливо виступає проти спотових, тобто аукціонних, контрактів, пропагуючи лише довгострокові угоди. Таким чином, Єврокомісія дала додатковий козир українській переговорній команді, яка вже упродовж двох років безуспішно намагається змінити діючий газовий контракт. Навіть попри те, що ми не належимо до ЄС.
І, нарешті, третє звинувачення: можливо, компанія розділила ринки газу, затруднивши вільне постачання енергоносіїв до країн–членів ЄС. Неофіційно експерти пояснюють: контролюючі органи мають докази, коли «Газпром», постачаючи певні обсяги газу одній країні на так званих пільгових умовах, забороняв його реекспорт в іншу країну. З точки зору російського бізнесу, це нормальна практика. На думку ж європейців, — порушення законодавства.
Єврокомісія не встановила дати завершення розслідування і пообіцяла: яких–небудь завчасно підготовлених рішень не на користь «Газпрому» вона не готувала. Тобто досліджуватимуть діяльність російської паливної машини об’єктивно, але настільки довго, наскільки це буде доцільно. У центрі розслідування — діяльність компанії у Болгарії, Чехії, Словаччині, Польщі, Естонії, Литві, Латвії та Угорщині. Якщо ж порушення доведуть, «Газпром» можуть оштрафувати на велику суму або ж вимагати змінити методи роботи.
Непряме підтвердження, що таке завершення справи цілком можливе, — події 27 вересня минулого року. Тоді, як ми пам’ятаємо, за ініціативи Єврокомісії було проведено серію одночасних обшуків в офісах дочірніх та залежних від «Газпрому» компаній, розташованих у тих самих країнах Центральної та Східної Європи. «Трусили», до речі, не тільки їх, а й офіси деяких європейських покупців російської паливної структури. Якихось оргвисновків після цього не прозвучало, але експерти припускають: цілком можливо, що контролюючі органи «нарили» тоді певний матеріал, який і опрацьовували упродовж цілого року. А нині вирішили активізуватися.
Фондовий ринок на неприємності російської суперкомпанії відреагував миттєво: вже за першу годину після того, як на сайті Єврокомісії з’явилося повідомлення про початок розслідування дій «Газпрому», його акції упали в ціні на 0,9%. На момент, коли цей номер здавали до друку, падіння тільки прискорилося — до 1,1%.
Учора вранці, коли топ–менеджмент «Газпрому» збирався на термінові наради та думав, що робити зі звинуваченнями з Брюсселя, вхід до його офісу заблокували люди, одягнуті у костюми білих ведмедів. Це виявилися представники Грінпісу, які таким чином протестували проти нафтовидобування в Арктиці, яким займається дочірня компанія — «Газпром нафта шельф». Першу акцію протесту провели ще 6 серпня безпосередньо на буровій платформі «Прирозломна», коли шість альпіністів на чолі з виконавчим директором Грінпісу піднялися на платформу та утримувалися на ній 15 годин. Попри те, що працівники «Прирозломної» при температурі повітря плюс 9 градусів постійно обливали їх холодною водою із брандспойтів та кидали в альпіністів металевими предметами.
Учорашню акцію протесту також швидко локалізували російські стражі порядку. «Поліція приїхала, вони працюють кусачками. «Ведмеді» займають цілу поліцейську машину, влада викликає підкріплення», — повідомляли з місця події.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
