Земельні афери в Україні — непоодинокі явища. Від таких махінацій страждають не лише люди, а й держава в цілому. 31 серпня співробітники податкової міліції Києва затримали чергового «знавця земельних справ». Ним виявився власник корпорації «Українська бізнес група» Руслан Демчак. Його підозрюють у легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.
«У п’ятницю нами в порядку, встановленому ст. 106 і 115 УПК, за звинуваченням у легалізації (відмиванні) доходів, отриманих злочинним шляхом (ч.3 ст. 209 УК), затриманий власник корпорації «Українська бізнес група» Руслан Демчак», — офіційно повідомило джерело в податковій міліції.
Минулого тижня до міністра внутрішніх справ України Віталія Захарченка надійшло депутатське звернення, де повідомлялось, що Демчак і низка пов’язаних із ним осіб (12 людей) організували схему легалізації коштів через продаж незаконно отриманих земельних ділянок. Спритники підроблювали документи про свою роботу в колгоспі і дані про прописку. Тому незаконно отримувати земельні паї в Черкаській і Житомирській областях їм було зовсім не важко.
Махінатори завдали чималих збитків державі. Загальна сума незаконних операцій із землею становила майже 350 млн грн. Сума несплачених податків до держбюджету — приблизно 48,5 млн грн. Сам Руслан Демчак особисто отримав у власність земельні паї в Черкаській та Житомирській областях. У 2010 році продав їх за 50 млн. грн, не сплативши державі податок у розмірі 7,5 млн. грн.
Усі земельні ділянки продавалися через ТОВ «Будівельні інновації плюс», що входить до корпорації «Українська бізнес група», операції оформлялися за участю юридичної фірми ТОВ «Юридична компанія «Консалтінг Груп», яка також входить в «Українську бізнес групу». Всі розрахунки проводилися через рахунки, відкриті у ВАТ «Ерде Банк», який належить тому ж Руслану Демчаку.
Донині про цю фінансову установу більшість українців нічого не знала. Але цей скандал дозволив зазирнути у внутрішні процеси фінустанови. І побачити там багато підводних каменів.
Зі звернення народного депутата, голови підкомітету Комітету Верховної Ради з питань боротьби з оргзлочинністю і корупцією Володимира Ар’єва до глави СБУ Ігоря Калініна, глави МВС Віталія Захарченка та глави Державної податкової служби Олександра Клименка випливає, що на базі «Ерде Банку» створено організоване угруповання, яке надає послуги з конвертації безготівкових коштів у готівку. При цьому використовують компанії, які є учасниками фондового ринку. Безпосереднім куратором «конвертаційного центру» і є Руслан Демчак — власник того ж «Ерде Банку».
У своїх оборудках Демчак використовував давно перевірену схему — «вексельно–товарну»: компанія, яка потребує «переведення в готівку» оплачує певній фірмі (її називають «транзитною») постачання якогось товару. Цього насправді не відбувається. Сумнівний постачальник випускає векселі, забезпечені грошовими коштами в банку. Пізніше цими векселями оплачується аналогічне фіктивне постачання від іншої «транзитної» компанії. Так відбувається кілька разів. Тоді кошти, за нібито векселі, перераховуються на рахунки підставних фізичних осіб. Потім — переводяться в готівку. Всі так звані «замовлення» приймаються у відділенні «Ерде Банку» і тут же зберігаються всі папери за фіктивними угодами. Потім настає черга «транзитних» фірм, яких у Демчака нараховується більше 30 (це лише ті, про які дізналися нардепи)! Зареєстровані вони в усіх куточках країни, але існують лише на папері. Ці «транзитники» мають рахунки в «Ерде Банку». Періодично деякі з цих фірм закриваються через банкрутство, а їхнє місце займають нові, такі ж тимчасові. З рахунків таких фірм як оплата за прості, у нашому випадку фіктивні векселі, гроші прямують на рахунки в «Ерде Банку», які належать брокерським компаніям Демчака. Отримати готівку можна у кількох відділеннях банку, розташованих у різних районах столиці. Саме так Демчак і його «бізнес–партнери» набивали свої кишені мільйонами.
Згідно з Кримінальним кодексом України, діяльність Руслана Демчака і членів його угруповання підпадає під дію частини 2 статті 205 («Фіктивне підприємництво», карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років), частини 3 статті 209 («Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом», позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна) і статті 212 «Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів».
На що саме заслуговує пан Демчак і його спільники, вирішить суд. Але на «гуманний» вирок махінаторам розраховувати складно.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
