«Небезпека лише додала мені сил»

Іменний годинник, великий торт у формі футбольного м’яча та почесну грамоту особисто вручив чотирнадцятирічному підлітку з села Токарівка начальник управління МНС у Херсонській області Віталій Кропивницький. Його тезка, дев’ятикласник Віталій Коломієць, ризикуючи життям, зумів витягти з палаючого будинку чотирьох людей: 83–річну бабусю, дво– та трирічного полемінників, а також допоміг вийти 21–річній сестрі. Тепер Віталика номінують на звання «Герой–рятівник року».

«Я розумів, що жити нам залишалося лічені секунди»

...Трагедія трапилася рано–вранці, коли вся багатодітна сім’я з восьми людей ще спала. У той фатальний день батьки поїхали на роботу, вирушили у справах також старший брат та сестра. Перші іскри вогню вибив електричний подовжувач, в якому сталося коротке замикання через перевантаження мережі. Потім полум’я дуже швидко стало розповзатися по всій хаті, наповнюючи її їдким димом. Від задухи прокинувся трирічний Костик, племінник Віталія. Малюк побачив вогонь і зумів добігти та розбудити сплячих дорослих. Людей у будинку охопила паніка. Холоднокровність зумів зберегти лише 14–річний Віталій. Хлопець буквально за лічені секунди зорієнтувався.

— Я відчував сильну задуху і розумів, що для порятунку в мене залишилося кілька хвилин, — згадує той жахливий ранок Віталик. — Проте небезпека лише додала мені сил. Напевно, у спокійній обстановці я б не зміг повторити все те, що зробив тоді. В голові була тільки одна думка: «Я повинен врятувати сім’ю!»... Найстрашніші спогади, це коли я забіг у палаючу хату, щоб винести трирічного племінника: його я врятував останнім. Усе кругом вже горіло, малюк плакав від переляку, дах починав падати. Я схопив малюка, а коридор вже у вогні, в хаті неможливо було дихати від чаду. Так що на вулицю ми вискочили не через двері, а через відкриту кватирку. Досі сам не вірю, що все закінчилося благополучно. Це щастя, що ми всі врятувалися!

Першою Віталій врятував свою бабусю Тетяну Бикову. Літня жінка нещодавно перенесла інсульт і ледве могла ходити з паличкою. Вона навіть не встигла зрозуміти, що сталося. Онук швидко схопив 83–річну жінку під руки і буквально виволік на свіже повітря.

— Я тільки потім в дзеркалі побачила, що у мене брови пiдсмаленi, — згадує жінка. — Коли побачила вогонь, у мене руки і ноги стали ватяні. Якби не Віталій — погоріли б усі...

Сусіди, що живуть поряд, дивуються спритності дев’ятикласника.

— Як він не злякався, не розумію, — дивується сусід Іван Дяченко. — Там відкритий вогонь вирував, балки падали одна за одною. Ми вже не вірили, що там узагалі хтось виживе. І ось така радісна новина: ніхто не загинув. Ми щиро раді за родину Коломійців!

Згоріли речі, зате всі живі

Зараз велика родина Коломійців тулиться в маленькій кімнаті гуртожитку. Ось так, за мить люди втратили свій хороший будинок, усе майно, а також документи. Зараз на місці колишнього затишного житла — лише голі чорні стіни. Щоб відновити хату, знадобиться значна сума грошей, якої у погорільців поки немає. Однак світ не без добрих людей: у сільраді обіцяють допомогу надати та й родичі, сусіди не залишилися байдужі до чужої біди. Друзі Віталика придбали для героя новий одяг — адже навіть сорочка і штани хлопця згоріли під час пожежі. Крім того, друзі допомагають Віталію вигрібати сміття з вигорілих кімнат хати, що перетворилася на попелище. Старий будинок спільними зусиллями готують до ремонту. Зараз у дорослих одна тільки думка: встигнути до холодів хоч якось відбудувати житло.

Рятувальники, які брали участь у гасінні сільської хати, вражені, наскільки грамотно діяв Віталій Коломієць.

— Я особисто оглядав згорілий будинок у Токарівці і можу сказати, що шансів вижити у погорільців було, як кажуть, один на тисячу, — розповідає начальник варти Державної пожежно–рятувальної частини №10 Херсонщини старший лейтенант Євген Захарчук. — Там від вогню лопалися пластини розпеченого шиферу і летіли вниз на голови людей. Коли вогонь загасили, я поцікавився у Віталія, як він рятував людей. Із його розповіді зробив висновок, що школяр, сам того не усвідомлюючи, діяв інтуїтивно. Він дуже вдало вибрав доступні шляхи евакуації.

Потрібно відзначити, що не вперше Віталій Коломієць ризикував своїм життям заради порятунку життя людини. Не так давно він витягнув iз річки потопаючого п’ятирічного сусідського хлопчика.

Рятувальники радять Віталію після закінчення школи подавати документи у їхній ВНЗ — такі хоробрі хлопці їм потрібні. Однак поки що у героя інші плани: він хоче заробляти й матеріально допомагати своїй сім’ї. З цієї причини йому більше до душі професія автомеханіка.