Тернопіль мову «не здає»

Прокуратура Тернопільської області опротестувала рішення Тернопільської обласної ради від 16 серпня, в якому сумнозвісний Закон «Про засади мовної політики» було визнано «таким, що не має жодних правових наслідків на території Тернопільської області». За таке рішення тоді проголосувало 66 iз 74 присутніх на сесії депутатів. Сесія рекомендувала органам місцевого самоврядування області керуватися цим принципом при здійсненні повноважень у сфері застосування мов. Відповідне звернення прийняла і міська рада Тернополя, закликавши міські, сільські, селищні, районні та обласні ради всіх регіонів України не вчиняти будь–яких дій на виконання згаданого закону.

У протесті щодо «мовного» рішення обласної ради прокурор області Іван Мельничук констатує, що «своїм рішенням облрада вийшла за межі повноважень, визначених ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування», а також порушила вимоги ст. 19 Конституції України, яка зобов’язує органи місцевого самоврядування діяти лише в межах своїх повноважень». У прокурорському протесті також зазначено, що пункт 4 частини 1 ст. 92 Конституції визначає порядок застосування мов винятково на підставі законів України, прийняття яких належить до повноважень Верховної Ради. А закони чи інші правові акти можна визначати неконституційними лише після відповідного рішення Конституційного Суду. Відтак прокурор вимагає скасувати рішення обласної ради від 16 серпня.

Коментуючи «Україні молодій» протест прокурора області щодо рішення сесії облради, її голова Олексій Кайда нагадав, що населення Тернопiльщини більше як на 96 відсотків складається з українців за національністю, тому рішення було ухвалене правильне. «Кому нині служать суди і прокуратури в Україні — ми добре знаємо. Але я сподіваюся, що на наступній сесії буде достатня кількість голосів, щоб відхилити протест прокурора. Належний статус рідної мови відстоюватимемо всіма можливими способами, — запевняє пан Кайда. — Те саме повинні зробити представники всіх опозиційних партій i блоків на території всієї України».

А ТИМ ЧАСОМ...

Ківалов iз Колесніченком уже «наробилися»

У робочу групу з дооопрацювання Закону «Про засади мовної державної політики» не входять його автори — нардепи Сергій Ківалов та Вадим Колесніченко. Про це розповіла пресі голова згаданої робочої групи, віце–прем’єр–міністр Раїса Богатирьова: «Ми запросили їх у робочу групу, але, до речі, у них немає часу спілкуватися». «Ківалов і Колесніченко вже не є власниками, закон діє, і це Закон України», — цитує пані віце–прем’єра агенція УНІАН. «Ми прийматимемо рішення шляхом голосування, і той продукт, який напрацює група, направимо в Національну академію наук для того, щоб можна було з урахуванням нашого найвищого потенціалу дати обґрунтовану експертизу наших пропозицій, — пояснює Раїса Богатирьова. — Далі законопроект направимо в Кабінет Міністрів і Президентові України, де також над цими змінами працюватимуть».

Тим часом згадана робоча група у складі 42 осіб — науковців, громадських діячів, політиків — уже підготувала не просто поправки, а фактично новий законопроект щодо засад державної мовної політики, свідчить директор Інституту літератури НАН України Микола Жулинський. Законопроект фактично узгоджений, і 8—10 вересня ми зберемося, щоб обговорити останні нюанси, каже пан Жулинський в інтерв’ю інтернет–виданню Gazeta.ua. За його словами, нова редакція законопроекту закріплює за українською мовою більші функції як державної. Як цінне напрацювання пан Микола відзначає пропозицію робочої групи змінити порядок надання мові статусу регіональної: якщо, за узаконеною версією Ківалова—Колесніченка, регіональну мову обирає орган місцевої влади, то, за новим законопроектом, iз таким клопотанням виступають перед обласною владою територіальні громади, а обласна рада звертається до Верховної Ради. Тобто тільки парламент визначає, яка мова може бути регіональною на тій чи іншій території. Також законопроект закріплює обов’язкове використання державної мови в судо– та діловодстві, в діяльності органів державної влади, Збройних сил, у сфері науки і освіти, рекламі. В галузі загальної інформації та ЗМІ документ встановлює 75–відсоткову квоту мовлення українською від загального добового ефіру. Трансляція іншомовних програм та фільмів повинна супроводжуватися обов’язковим українським дублюванням або субтитруванням. n