До Венеції знову з’їж­джаються кіномани з усього світу — позавчора на острові Лідо відкрився ювілейний Венеціанський кінофестиваль. За ліком він 69–й, хоча насправді «Мострі» виповнюється 80 років (у 1932–му фестиваль було започатковано як кінематографічну частину Венеціанської бієнале, і назву Міжнародна виставка кінематографічного мистецтва, або просто «Мостра» — італійською «виставка» — він зберігає й донині).

Художниця, яка займалася плакатом, комп’ютерною графікою, відео, працювала арт–директором у журналах, представила лаконічну, нейтральну, як безособове речення, дещо формалістську виставку, в якій є відео, мураль (велике зображення на стіні) і абстрактна скульптура. Четвертим експонатом автори виставки назвали аудіорозмову Моніки з куратором її проекту Марією Ланько. В усіх візуальних формах Моніка досліджує взаємодію людини та об’єкта, на прикладі скульптури «Людина на двох гойдалках» показує, як поступово знайомі форми втрачають впізнавані обриси і наближаються до абстракції — на двох паралельних «гойдалках» ви не зразу впізнаєте ноги, руки, тулуб людини. За словами Моніки Завадські, це її рефлексія на тему ідентичності. Відсутність кольору — тільки чорний і білий — ясно показує графічні трансформації: від чіткої лінії, чіткого зображення до певного формального знака.