В Окружному адмінсуді Києва між архівом СБУ та громадським активістом Тарасом Шамайдою було зафіксовано мирову угоду, згідної з якою архів СБУ надав доступ, а до 1 грудня 2012 року зобов’язався оцифрувати справи на командира «Поліської січі» Тараса Боровця — «Бульбу» та провідного ідеолога ОУН Петра Федуна — «Полтаву», повідомляє прес–центр Центру досліджень визвольного руху.
У листопаді минулого року Тарас Шамайда звернувся до Галузевого державного архіву Служби безпеки України з проханням надати можливість ознайомитися в читальному залі архіву з оперативно–розшуковими справами на відомі історичні постаті Петра Федуна — «Полтаву» та Тараса Боровця — «Тараса Бульбу». Але працівники архіву відмовили йому в цьому, посилаючись на «наявність конфіденційної інформації». Хоча ще в 2011 році під редакцією відомого історика Володимира Сергійчука на основі архівних справ, які зберігаються в Галузевому архіві СБУ, вийшла друком книга «Тарас Бульба–Боровець. Документи. Статті. Листи», де були представлені копії документів із цих справ.
«Враховуючи гарантовану Конституцією України рівність прав, я скерував позовну заяву до Окружного адміністративного суду м. Київ з проханням визнати дії Архіву Служби безпеки України протиправними та зобов’язати надати мені можливість ознайомитися в читальному залі з цими документами», — розповів Тарас Шамайда.
Під час судових слухань архів СБУ листом повідомив Тараса Шамайду про можливість ознайомитися з частиною архівних матеріалів у читальному залі. А потім запропонував підписати мирову угоду про врегулювання спірних правовідносин.
Через те що нині архіви під надуманими приводами намагаються обмежити доступ до матеріалів справ, громадянам важко отримати інформацію про репресованих родичів чи ознайомитися з первинними архівними матеріалами на відомі постаті українського минулого. «Проте сьогоднішній прецедент означає, що відстоювати свої права можливо, варто лише не складати руки і йти до кінця. Навіть якщо вам відмовили в доступі до архівної інформації, наполягайте на своїй правоті», — каже експерт Центру досліджень визвольного руху Ігор Кулик. У коментарі «УМ» пан Ігор додав, що відмови архіву СБУ трапляються нерідко, але якщо раніше в таких випадках із архівом таки вдавалося домовитися, наприклад надсилаючи повторні листи, іноді тричі, але цього разу архів просто–таки вперся рогом. «Це був такий показовий момент (суд. — Авт.) для самого архіву, що коли вони не хочуть надавати можливість людині ознайомитися з документами полюбовно, то вона може добитися цього через суд», — наголошує Ігор Кулик.
Голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимир В’ятрович, який у 2008—2010 роках відкрив доступ до архівів КДБ, зазначив: «Це наш перший судовий позов iз вимогою надати доступ до матеріалів на учасників визвольного руху і перша перемога. Саме такими маленькими перемогами громадяни можуть переламати ситуацію і змінити практику роботи архівів, скерувавши її в законодавче русло. Адже закон забороняє ховати історичні документи, особливо ті, де є інформація про порушення прав та свобод людини».