Незважаючи на те, що навіть автор скандального «мовного» закону Вадим Колесніченко визнав — жоден орган місцевого самоврядування не має права ухвалювати рішення щодо надання тій чи іншій мові статусу регіональної, оскільки це виняткове право держави, «регіональний» парад російської в Україні триває. Учора рішення про надання мові сусідньої держави статусу регіональної на території всієї області ухвалила Харківська облрада. За словами її голови Сергія Чернова, додаткових фінансових витрат нововведення не потребує, адже ще з 2006 року (!) діловодство офіційних органів області велося і російською, й українською мовами.
Під стінами «проросійських» депутатів підтримували мітингом комуністи з плакатами «Русскому языку — статус государственного», «Двуязычие — гарантия единства Украины», «Национализму — нет, двуязычию — да» тощо. Паралельно ВО «Свобода» й об’єднана опозиція проводили акції протесту з вимогами скасувати «закон Ка–Ка», який працює на розкол України.
Нагадаємо, раніше статус регіональної російській мові вже надали Харківська міськрада, Одеська міська та обласна ради, Запорізька і Донецька обласні ради та Севастопольська міська, а також Луганська, Дніпропетровська й Херсонська облради. І байдуже, що ці рішення щонайменше сумнівні й виглядають такими, які суперечать Конституції. Тернопільська та Івано–Франківська обласні ради вимагають від Конституційного Суду визнати «мовний» закон неконституційним, а депутати Львівської міськради надішлють до КС офіційний запит. Учора на позачерговій сесії вони ухвалили рішення звернутися до тлумачів Основного закону з проханням офіційно роз’яснити окремі положення закону Колесніченка—Ківалова й дати відповідь на запитання, чи мали місцеві ради право надавати російській мові статус регіональної. Принагідно львівські депутати ухвалили програму захисту та розвитку української мови на території міста на 2012—2015 роки. Яка, зокрема, передбачає організацію курсів української мови для представників національних меншин.
А поки Конституційний Суд думатиме, що відповісти, представники партії влади слідом за Вадимом Колесніченком визнають: затверджуючи регіональний статус російської, місцеві ради перебільшили свої повноваження. Такий висновок випливає з відповіді в.о. голови Закарпатської облради, голови місцевого виборчого штабу Партії регіонів Володимира Закуреного на запит народного депутата Геннадія Москаля. Раніше Москаль повідомив журналістам, що адміністрація Президента «розіслала негласні вказівки обласним радам із вимогою не ставити питання про надання статусу мовам національних меншин, за винятком російської».
Так це чи не так, але Закурений, пояснюючи, чому облрада не може затвердити як регіональну в області угорську мову, відповів: «Законами про місцеве самоврядування та про засади державної мовної політики, або будь–яким іншим діючим нормативно–правовим актом, не передбачено таке повноваження обласної ради, як надання певній мові статусу регіональної».
А ТИМ ЧАСОМ...
Мовна робоча група під керівництвом віце–прем’єр–міністра, міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової за дорученням Президента підготувала нову редакцію законопроекту про основи державної мовної політики. Як повідомляє газета «Коммєрсант», документ фактично є новою редакцією закону. Група пропонує змінити навіть назву документа й озаглавити його законом «Про порядок застосування мов в Україні» — щоб знизити занадто претензійний статус, оскільки основи державної мовної політики відображені в Конституції.
Законопроект зберігає за українською мовою статус державної і містить заходи щодо її захисту. Зокрема, використання української мови є обов’язковим у судо– та діловодстві, в діяльності органів державної влади, Збройних сил, у сфері науки і освіти, рекламі. В області інформації та ЗМІ документ встановлює 75–відсоткову квоту мовлення українською мовою від загального добового ефіру. Трансляція програм та фільмів іншими мовами має супроводжуватися обов’язковим українським дублюванням або субтитруванням.
Для мов національних меншин у законопроекті не передбачено отримання регіонального статусу. Але члени територіальної громади мають право ініціювати «заходи, спрямовані на захист» використовуваної ними мови національної меншини, якщо на певній території (село, селище, місто) проживає не менше 30% носіїв цієї мови від загального числа жителів населеного пункту. Нагадаємо, згідно із законом Ківалова—Колесніченка, визнання регіональної мови дозволено там, де кількість її носіїв становить не менше 10% від кількості населення.