Вiдкритий лист
Президенту України
Вiктору Януковичу

Шановний пане Президенте України! Як вiдомо всiм вiрним, а знаю, що ви вiдвiдуєте Божий храм, то, очевидно, мали б знати оповiдь про будiвництво Вавилонської башти.

Відсвяткували 21–ту річницю. Та не всі задумуються, що ж святкуємо. Для декого День Незалежності — це вихідний день, можливість послухати концерт на майдані, обіцянки Президента чи кандидатів. Дехто чекав від незалежності здійснення всіх бажань, як Ємеля від щуки, а не дочекавшись, розчарувався: «А що вона мені дала? Нащо нам та незалежність?

Перше вересня — святе i свято для мене, представника викладацької династiї, який ще й народився та вирiс у школi, у найпрямiшому розумiннi — в однiй зі шкiл, якi батько–директор та мати–вчителька виводили в передовi. Учительська була навiть не за стiною квартири, а за дверима, увечерi вони вiдкривалися, через учительську — в темну нiчну школу...

20 рокiв тому я щасливо передплатив дочцi–старшокласницi «Україну молоду». Вже онуки досягають повнолiття, але «УМ» всi цi роки зi мною. Газета — для розуму, душi i серця.