Від «Галичини» до «Донбасу»

Існування повноцінного україномовного національного телерадіопростору є однією з ключових передумов збереження національної державності й цілісності України — вкотре нагадує владі громадськість. І має намір просити центральні та регіональні телерадіокомпанії не виконувати скандальний Закон «Про засади державної мовної політики», який розширює права російської мови.

Сьогодні активісти громадянського руху «Відсіч», руху добровольців «Простір свободи» та громадського руху «Не будь байдужим!», а також ініціативи «Кіно–переклад», о 13–й годині зберуться біля столичного Головпоштамту, де мають намір запакувати і відправити більше ста листів–звернень до керівників телерадіокомпаній iз проханням зберегти відсоток мовлення державною хоча б на тому рівні, який існував до ухвалення скандального закону Ківалова—Колесніченка. «Ми відправимо листи як у центральні, так і в регіональні телерадіоорганізації. Влада взялася реалізовувати закон, який ніким не визнаний. Голосування за який було не більше, ніж профанацією», — каже «УМ» активіст руху «Простір свободи» Тарас Шамайда.

За його словами, окрім заклику не зменшувати частку державної мови в телепросторі, листи до керівництва телерадіокомпаній також міститимуть запитання до керівників телерадіоорганізацій. Зокрема, активісти поцікавляться, в якій частці той чи інший мовник збереже в ефірі українську, чи планують мовники переводити дубляж на російську мову, чи мають намір переоформлювати ліцензію, якою мовою транслюватимуть телерадіопрограми для дітей і навіть чи планують телерадіоорганізації мовити ще якоюсь iз мов нацменшин, окрім російської.

На розлогі відповіді організатори й не очікують. Кажуть, буде достатньо відписки. Саме від неї громадські активісти мають намір відштовхуватися, проводячи моніторинг ефіру й відстежуючи, чи керівники телерадіоорганізацій стримали своє слово. «Звісно, поруч із запитаннями ми ще раз пояснимо, чому збереження української мови в ефірі є вкрай важливим для збереження цілісності держави. Листи надішлемо у всі можливі куточки країни — від львівського радіо «Галичина» до ТРК «Донбас», — веде далі Тарас Шамайда. — Дуже прикро, що такий закон Національна рада з питань телебачення і радіомовлення так запопадливо побігла втілювати у життя, вилучивши графу «про мови». Якщо згодом якийсь мовник буде помічений у нещирості своєї відповіді, обов’язково реагуватимемо на такі випадки, проводячи акції протесту. Адже викорінювати державну мову з національного ефіру — неприпустимо».