«Регіональний» — значить «великий і могучий»

Привид російської–«регіональної» мови крокує Україною. Після Одещини, Запоріжжя, Донецька та Криму, де «великий і могучий» отримав особливий статус iз благословення місцевих рад, російську мову оголосили регіональною також у Луганській, Дніпропетровській та Херсонській областях — за таке рішення проголосували тамтешні облради на позачергових сесіях (щоправда, у жодному з рішень не визначено джерела фінансування дороговартісних мовних пертурбацій). Учора до лавини приєдналося й місто Харків.

Лавина говорить, як говорить Москва

Під час голосування у Дніпропетровську не обійшлося без протестів: будівлю обл­ради пікетували близько 50 противників закону Колесніченка й Ківалова. А в Харкові навіть дійшло до сутичок: перед початком учорашньої сесії мерію пікетувало близько сотні патріотично налаштованих людей. Деякі з них намагалися прорватися в будівлю міськради. Вхід пікетникам перегородила міліція, як наслідок, перед входом мерії виникла бійка.

Тривожні новини надходили й з Сумщини: подейкували, що «мовним» питанням займуться й у цій українській області. У п’ятницю близько 200 активістів пікетували сесію Сумської облради із вимогою не допустити ухвалення російської мови як регіональної на території області. Одначе, як повідомила прес–служба облдержадміністрації, поки що це питання у порядку денному не стоїть. Не надходило проекту щодо мовного рішення і в Київраді.

Поки ж російська мова переможно крокує сходом і півднем України, про додаткові переваги й особливий статус іншим регіональним мовам — зась думати. Так, у місті Ізмаїл Одеської області міськрада відмовилася розглядати питання про надання болгарській мові регіонального статусу нарівні з російською. Як пише ZN.UA, депутати на позачерговій сесії міськради закріпили згаданий статус за російською. Водночас представники низки громадських організацій звернулися до влади міста з проханням включити до порядку денного питання про закріплення за болгарською мовою статусу такої ж, регіональної, надавши для цього необхідні дані. Однак їм було відмовлено. Зараз болгарська община готує скарги. Збираються апелювати також і до Президента Януковича. Представники нацменшини зауважують, що за новим законом вони цілком можуть розраховувати на спеціальний статус: в Ізмаїлі, за даними всеукраїнського перепису, проживає 10% болгар.

Поліглот Москаль

На вибірковому підході до регіональних мов наголошують і політики. Нардеп від «НУНС» Геннадій Москаль певен: із адміністрації Президента керівникам Закарпатської та Чернівецької обласних рад та адміністрацій дано сувору вказівку не проводити сесій із мовного питання. Таким чином Банкова блокує визнання регіональними інших мов, окрім російської, повідомляє прес–служба нардепа.

Москаль зазначає, що серед населення Чернівецької області більше 13% становлять румуни і більше 10% — молдавани, і, згідно з «мовним» законом, ці дві мови мали би бути оголошені регіональними. Крім того, в області є села, де компактно проживають росіяни–старообрядці та поляки. У Закарпатській області кількість етнічних угорців становить більше 12%, що є підставою для визнання угорської мови регіональною на території області. А в окремих районах компактно проживають румуни, є майже повністю словацькі, німецькі села. У тому ж Криму, як відомо, кримські татари становлять більше 13% населення. І саме необхідністю визнати регіональною кримськотатарську мову депутат пояснює перенесення сесії Верховної Ради Криму, де мало розглядатися надання такого статусу російській мові, на невизначений термін. Геннадій Москаль, аби трохи подражнити владу, «прикидається» поліглотом: раніше він писав листа секретарю РНБО Андрію Клюєву русинською мовою. Днями звернувся до Прем’єра Миколи Азарова мовою ідиш (де розказує про зловживання владою голови Чернівецької ОДА Михайла Папієва). Надійшли листи також і до інших представників влади. «Я звернувся кримськотатарською мовою до голови Верховної Ради АРК та голів Чернівецької і Закарпатської обласних рад (румунською і угорською мовами) з вимогою провести сесії та визнати регіональними, відповідно, кримськотатарську мову в Криму, молдавську та румунську на Буковині та угорську мову на Закарпатті, — заявив депутат. — Якщо цього не буде зроблено, залишаю за собою право звернутися до окружних адміністративних судів згаданих регіонів, послів Угорщини, Румунії та Молдови, а також до структур ОБСЄ та Ради Європи, що опікуються правами національних меншин».

Керівник соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко поділяє думку про те, що влада в Криму зробить усе можливе, аби кримськотатарська мова не стала регіональною. «Ми ж маємо справу з людьми, які вибірково використовують закон, — цитує експерта сайт «Тиждень». — Вони зроблять усе, щоб не пройшла сесія, підключать правоохоронні органи. І зроблять вони це дуже грубо».