Спрогнозувати настання повеней і сезонних водопіль на території України, виявляється, не так і просто. Проблему частково розв’язано лише на заході. На сьогодні Україна має понад 40 автоматичних станцій і технічну систему прогнозування повеней на Закарпатті. Це тому, пояснюють експерти, що води тамтешніх річок течуть в Угорщину, Словаччину — й уряди цих країн надають фінансову підтримку для регуляції цих процесів. «Але на Прикарпатті таких систем немає зовсім — уже коли стається повінь, то починають будувати греблі, захисні споруди. Але перш як будувати, треба ретельно все розраховувати. Адже гребля вбереже від затоплення найближче до неї село, а село, розташоване хоча б на 2 метри нижче, повністю попливе», — пояснює завідувач відділу математичного моделювання навколишнього середовища Інституту проблем математичних машин і систем НАН України Марк Залізняк. Контроль над верхньою частиною Дніпра теж проблематичний — це територія Росії і Білорусі, тому немає чіткого розуміння про формування там снігового покриву. Це можна визначити лише за допомогою супутників — у цьому Україні допомагатиме американська сторона.
Учені запевняють, що упродовж найближчих 30 років кількість екстремальних опадів зросте практично вдвічі, що призведе до збільшення паводків. Для Києва вже розроблено окрему систему моделювання, аби запобігти третій великій повені — перші дві затопили столицю у 1931 і 1970 роках. «Така повінь, як у 1970–му, повторюється раз на 100 років. Однак це стара статистика — і в цьому наша проблема. Зараз клімат змінився, тож треба міняти й прогнози. Окрім різких кліматичних змін, відбулися і топографічні метаморфози столиці. Київ–2012 — це вже далеко не Київ 1970 року. А ризик високих повеней зростає», — наголошує пан Залізняк.
Якщо наступна весна стане повторенням весни 1970 року, то затопить значну частину Оболоні, Русанівку, Осокорки, Позняки. Для того, аби цьому запобігти, варто враховувати, як зміниться Київ, які нові споруди з’являться біля Дніпра. Однак підтримки з боку київської влади вчені не бачать. «Наш інститут розробив можливу схему затоплення Києва і вирахування ймовірного настання повеней. Така система встановлена в Укргідрометцентрі й дозволяє показати наслідки повені, що відбудеться, наприклад, наступного року. Але для цього нам треба цифрові топографічні карти Києва», — каже старший науковий співробітник Інституту проблем математичних машин Павло Коломієць. Проте свіжих топографічних зйомок немає, а отже, Київ залишається фактично незахищеним від великої води.
У решті регіонів України від сьогодні синоптики прогнозують удень не нижче +20, вночі — холодніше, до +15. Проте дощі на більшості території країни не вщухатимуть аж до понеділка, а хмарна погода залишиться й надалі.
Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>
У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>
Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>
Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>
У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>
