«Зайнятний» закон

Віктор Янукович підписав Закон «Про зайнятість населення», що під час його опрацювання та розгляду викликав шквал критики громадськості. Про це під час брифінгу повідомила перший заступник глави адміністрації Президента, представник глави держави в Кабінеті Міністрів Ірина Акімова.

До плюсів закону експерти відносять те, що він зацікавлює роботодавця брати на роботу «неконкурентоспроможних громадян» — молодь, яка влаштовується на перше робоче місце та осіб, старших за 50 років. Роботодавець, який відкриває молодій людині трудову книжку та платить їй заробітну плату, може протягом року не платити державі єдиний соціальний внесок (загальнообов’язкове державне соціальне страхування), що становить приблизно 400 грн. щомісяця. А суб’єкт малого підприємництва, який працевлаштовує безробітних строком не менше, ніж на два роки, протягом першого року може отримати щомісячну компенсацію в розмірі мінімального страхового внеску.

Для студентів денної форми навчання ВНЗ та ПТУ буде запроваджено стажування з відкриттям трудової книжки. А молодим працівникам, які погодилися працювати у сільській місцевості, надаватимуть «стартові виплати» (разову допомогу в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат). Але виплачуватимуть компенсацію тільки для окремих спеціальностей, визначених Кабінетом Міністрів.

Особи віком від 45 років (страховий стаж понад 15 років) матимуть право на одноразове отримання «ваучера» на професійне навчання (безкоштовне перепрофілювання).

Законом також передбачено встановлення статусу безробітного особі, яка не працює, iз першого дня звернення до Державної служби зайнятості.

«Від цих положень виграють і роботодавці, і претенденти — можливість економії єдиного соціального внеску (ЄСВ) стимулює офіційне оформлення трудових відносин та виплату «білих» зарплат, — пише в аналізі закону портал Finance.ua. — Правда, уряд не забув і про свої інтереси: для того, щоб отримати компенсацію ЄСВ, працевлаштування необхідно буде проводити за направленням Державної служби зайнятості... Насторожує і те, що порядок відшкодування коштів поки не розроблений, а при розробці його КМУ не виключена можливість появи різних нюансів».

Невдоволення громадськості передусiм викликало положення закону, згідно з яким роботодавці мають право брати на стажування студентів терміном до півроку та при цьому не платити їм за це ні копійки «за згодою сторін». На думку письменника Андрія Кокотюхи, тим самим «уряд вирішив легалізувати схему тотального використання безоплатної роботи, яка діє в Україні вже давно... На виході матимемо ще одну корупційну схему. Виглядатиме вона так: хочеш влаштуватися на роботу, де тобі платитимуть хоча б щось, — заплати спочатку сам», — написав Кокотюха у своєму блозі.

Побоювання громадськості підтвердив і експерт Центру Разумкова Павло Розенко в коментарі «УМ». «Так, з ухваленням цього закону є ризик створення так званих «тимчасових місць», де роботодавець буде кожних півроку змінювати безкоштовних стажерів. Проте найгіршим є те, що при безкоштовній роботі з працівника не знімають жодних податкiв, а отже, йому не йде ані пенсійний стаж, ні стаж iз безробіття. Якщо ж людина, працюючи безоплатно, отримує травму, роботодавець не зобов’язаний компенсувати їй витрати ні на лікування, ані, не приведи Боже, з інвалідності».

І це не єдині «підводні камені» Закону «Про зайнятість». «Згідно з його положенням, уряд зможе в ручному режимі розподіляти кошти соціального страхування, а це — близько 8 мільярдів гривень на рік, — розповів «УМ» пан Розенко. — Таким чином уряд переходить до непрозорої закритої системи розподілу народних коштів. Думаю, саме заради цього, а також для того, щоб показати напередодні виборів, що уряд бореться з однією з найболючіших проблем — з безробіттям, — закон і було ухвалено».

А ТИМ ЧАСОМ...

Президент ветував закони: «Про технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна», «Про державні лотереї в Україні», а також «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо повноважень центрального органу виконавчої влади», який забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, і повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх відносин України.