Анкета про Феміду

Учора відвідувачів усіх місцевих і апеляційних судів України зупиняли невідомі й пропонували заповнити анонімну анкету на Феміду. Серед шести запитань — в яких умовах люди перебувають у суді, якою є якість i доступність інформації, ефективність організації суду, а також чи є суд упередженим або навпаки — незалежним. Опитували, в першу чергу, пересічних громадян, а не лише суддів та інших учасників процесу — прокурорів, адвокатів тощо, як це було раніше.

Таким чином Рада суддів України за підтримки Державної судової адміністрації в середу вперше провела загальнодержавну акцію «Зміцнимо довіру громадян до суду». Результати опитування опрацюють та узагальнять до 3 вересня. Акцію профінансовано в рамках українсько–швейцарського проекту «Підтримка судової реформи в Україні».

«Ми хочемо дізнатися, як громадяни оцінюють рівень незалежності суду, його доступність, умови перебування», — пояснює голова Ради суддів Ярослав Романюк.

«Результати цього опитування, я впевнений, послужать нам вказівником, у яких напрямах варто поліпшити свою діяльність. Наша мета, щоб судові послуги надавали сторонам якісно, і довіра до судів iз боку населення зростала», — додає голова Державної судової адміністрації Руслан Кирилюк.

Та чи можна підвищити довіру до носіїв мантії одними анкетами?

Чимало експертів вважають, що уражене корупцією суддівство можна вилікувати лише люстрацією. «Ніякої люстрації не потрібно. Я, як ніхто інший, достеменно знаю ситуацію в судовій системі, що переважно — відсотків на 99 — там працюють самовіддані люди, які ухвалюють щоденно рішення, які ґрунтуються на законі, і рішення справедливі», — переконує пан Романюк.

При цьому він відмовився оцінювати на відповідність суддівській етиці дії та рішення найодіозніших суддів Печерського райсуду Києва Сергія Вовка та Родіона Кірєєва, які головували в судових процесах над Юрієм Луценком і Юлією Тимошенко.

Серед аргументів пана Романюка — статистичні дані: судами України протягом 2011 року розглянуто 8 млн. справ. «Така величезна кількість справ свідчить про те, що люди все–таки довіряють суду, і велика кількість громадян звертається до суду, щоб отримати послуги суду — розсудити їх», — вважає голова Ради суддів.

І додає, що з цих 8 млн. справ лише 17% рішень оскаржені в апеляційному порядку. «На нашу думку, це певною мірою також свідчить про рівень довіри до суду і про те, що люди задоволені тим, як судова система працює», — каже Ярослав Романюк. Забуваючи при цьому, що люди часто не оскаржують рішення корумпованих суддів у судах вищої юрисдикції саме через зневіру в правосудді або відсутність коштів на подальшу «юридичну війну».

КОМЕНТАР З ПРИВОДУ

«УМ» поцікавилася в екс–міністра юстиції, «нашоукраїнця» Миколи Оніщука, що потрібно зробити для підвищення довіри громадян до суду.

«На жаль, рівень довіри громадян до правосуддя дійсно залишається надзвичайно низьким, незважаючи на так звану судову реформу, — каже Микола Васильович. — Очевидно, що тут суто законодавчий ресурс лишається незначним. Думаю, що це той випадок, коли треба ставити питання про внесення змін до Конституції, які мають радикально змінити цілу низку явищ у судовій системі. Що я маю на увазі: судова система сьогодні переобтяжена позовами — навантаження на суддю місцевого суду сягає 150 справ на місяць. Тож тут складно говорити про якісне правосуддя».

Пан Оніщук пропонує запровадити інститут виборних мирових суддів. Таких суддів обирала б громада району на трирічний термін і забезпечувала їм умови для роботи, а держава лише б виплачувала зарплату. Виборні мирові судді, на думку екс–міністра, могли б узяти на себе вирішення низки незначних цивільних, адміністративних і кримінальних справ. Оскільки таких суддів обирали б, а не призначали, вони були б доступнішими для людей та діяли більш справедливо. «І я з цим пов’язую цілий ресурс повернення довіри громадян до судової системи», — каже «нашоукраїнець».

«Крім того, відомий процесом над Тимошенко суддя Кірєєв довів, що призначення на посаду судді у 25 років є доволі дискусійним. Вважаю, що варто підняти віковий ценз для судді при його призначенні до 29 років, — каже Микола Оніщук. — Ми маємо ліквідувати інститут першого призначення — так званого випробовувального строку на 5 років, щоб суддя одразу призначався на безстроковий термін. Це є суттєвою гарантією його незалежності. Бо, очікуючи призначення, він є залежним від низки політичних інституцій».

Також екс–міністр юстиції вважає, що потрібно змінити порядок формування і склад Вищої ради юстиції, у складі якої велика кількість представників уряду, Президента, Верховної Ради тощо. Тоді як, на його думку, варто збільшити у складі ВРЮ саме представників суддівського корпусу, яких обиратиме з’їзд суддів.