14 серпня 1775 року Катерина ІІ видала маніфест, в якому з тріумфом повідомляла про знищення Запорозької Січі, перекладаючи провину на самих запорожців: «...Ми хочемо оголосити цим усім нашим вірним підданим на просторах нашої імперії, що Січ козаків, відомих під іменем запорожців, нарешті цілком знищена через неспокій, який у нас викликав непослух цього народу до наших найвищих наказів. Ми не хотіли вдаватися до такого рішення, яке змусила нас прийняти необхідність і яке так суперечить нашому природному милосердю, перш ніж вичерпали всі засоби м’якості та поблажливості. Ми з очевидністю встановили тягар їхніх провин, які заслуговують на нашу справедливу кару й на всю суворість правосуддя, підтримання якого є нашим обов’язком... Нині Січ запорозьких козаків уже не існує за своїми давніми законами, отже й козаки, що мали це ім’я, згасли назавжди. Що ж до місцевостей та переваг, наданих ним самою природою, то ми їх віддамо мешканцям чесним і корисним для вітчизни, які матимуть розважливість належати до Новоросійської губернії...» Остання фраза розкриває справжні — загарбницькі — мотиви, якими керувалася російська імператриця: спочатку привласнити чуже, а потім роздати його своїм фаворитам та колоністам, які ринули на родючі українські землі. Як писав Іван Крилов, «ти віноват уж тєм, что хочєтся мнє кушать».
14 серпня 1980 року на Гданській верфі у Польщі розпочався вісімнадцятиденний страйк під проводом профспілкової організації «Солідарність» на чолі з Лехом Валенсою. 21 вимога страйкарів стала зброєю проти влади, а їхня кінцева перемога — проломом у совєтському блоці, що став початком кінця системи комуністичного поневолення народів. Кремлівські владці уважно стежили за подіями в Польщі, готові будь–якої миті втрутитися у справи сусідньої країни. 25 серпня Політбюро КПРС утворило спеціальну комісію на чолі з Михайлом Сусловим. 28 серпня на засіданні комісії у складі М.Суслова, А.Громика, Ю.Андропова, П.Устінова та К.Черненка розглядався документ, який заслуговує на те, щоб бути бодай почасти наведеним:
«Беручи до уваги наявну ситуацію, Міністерство оборони СРСР просить дозволу привести у стан повної готовності на 18.00 годину 29 серпня в першу чергу три танкові дивізії (1–шу в Прибалтійському військовому окрузі, 2–гу — в Білоруському ВО) та одну механізовану дивізію (в Прикарпатському ВО), щоб сформувати групу військ на випадок, коли треба було б надати ПНР збройної допомоги.
...Якщо ситуація в Польщі надалі погіршуватиметься, нам треба буде поповнити чисельність дивізій Прибалтійського, Білоруського та Прикарпатського військових округів, які перебувають у стані постійної бойової готовності, до рівня, передбаченого на випадок війни. Якщо головні сили Війська польського перейдуть на бік контрреволюційних сил, тоді мусимо збільшити групу наших сил уже на п’ять–сім дивізій».
На щастя, цього не сталося. Але могло статися, і кілька сотень тисяч совєтських вояків рушили б на танках виконувати «інтернаціональний обов’язок», як 1956 р. в Угорщині, 1968 р. у Чехословаччині тощо.
15 серпня 1375 року «почалась облога Твері військами північно–східних князів на чолі з московським князем Дмитром Івановичем, який не міг терпіти ворогів за спиною перед вирішальною битвою з Ордою», — повідомляє видання «Московія» з «Бібліотеки В. С. Черномирдіна», і повідомлення це потребує деяких уточнень. Дмитрій Московський (майбутній Донськой) справді був главою північно–східних князів, оскільки таким його визнав ординський хан. Але 1375 р. очільник московського улусу Дмитрій і не думав про битву з Ордою, зверхність якої покірливо визнавав. Просто йому йшлося про давнє суперництво та бажання загарбати сусідні землі.
17 серпня 1939 року оголошений «ворогом народу» колишній повпред СРСР у Болгарії Федір Раскольніков з–за кордону пише листа Сталіну, в якому з правовірних комуністичних позицій викриває сталінський терор: «Знаючи, що за нашої бідності кадрами особливо цінний кожен досвідчений та культурний дипломат, Ви заманили до Москви й знищили одного за одним майже всіх радянських повпредів... Ви вбили найталановитіших полководців, вихованих на досвіді світової та громадянської воєн, на чолі з блискучим маршалом Тухачевським... Ви облудно воскрешаєте культ... Олександра Невського, Дмитра Донського, Суворова та Кутузова, сподіваючись, що в майбутній війні вони допоможуть Вам більше, ніж страчені маршали та генерали...»
Далі буде.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
