Схоже, цьогорічний купальний сезон у Києві вже можна оголошувати закритим. Київська міська санітарно–епідеміологічна служба вже порівняла ситуацію в київських водоймах, зокрема у Дніпрі, з тією, яка була влітку 2010 року. Нагадаємо, тоді вони стали справжньою пасткою для відпочивальників — аномальна спека створила сприятливі умови для поширення хвороб, збудниками яких є бактерії та мікроорганізми (в тому числі і холери).
Цьогоріч уже теж офіційно заборонено купання на всіх пляжах столиці. Однак, на відміну від літа–2010, Дніпро (на якому розташовано найбільше київських пляжів), окрім рекордних температур, потерпає і від людських діянь. Науковці констатують, що «широкополий» забруднюється органікою, яка і живить бактерії.
Закрито все!
Днями заступник головного лікаря Київської міської СЕС Юлій Жигалов на прес–конференції оголосив, що, швидше за все, у Києві заборона на купання діятиме до кінця пляжного сезону. Він відзначив: «якщо не будуть відновлені показники води, і вони не відповідатимуть санітарним нормам, то до кінця сезону пляжі однозначно будуть закриті».
І хоч, за словами лікаря, зростання захворюваності, яка може передаватися через воду під час купання, не спостерігається, заборона діє з профілактичною метою. «У воді є ймовірність розмноження мікроорганізмів, — пояснює пан Юлій. — Для літнього періоду характерними є гострі кишкові інфекції, інфекції типу дизентерії і сальмонельозу, ентеровірусні інфекції. Це стосується дорослих і дітей. У першу чергу виникають саме такі інфекції. Якщо брати до уваги, що той–таки дитячий табір — це велике скупчення осіб, то теоретично можна говорити про такі інфекційні хвороби, як кір, краснуха, вітряна віспа, якщо є хвора особа або переносник».
Утім Юлій Жигалов додав, що заборона купатися не поширюється на відвідування пляжів. Та нагадав: із 11 київських пляжів у травні поточного року було відкрито сім для купання, але з 8 червня поступово й по черзі вони були закриті. Лікар натякнув, що всім, хто цінує власне здоров’я, не варто очікувати дозволу СЕС. Мовляв, у 2010 році при аналогічній ситуації пляжі були відкриті аж до початку жовтня.
Бактерії в Дніпрі... від котеджів
Юрій Плігін, старший науковий співробітник відділу екології водоймищ Інституту гідробіології НАН України, зазначає, що тривога СЕС невипадкова. Це зважене перестрахування. «Ми брали проби води у червні, і вже тоді бактеріальний індекс був високим. Рівень бактеріального забруднення кишковою паличкою, очевидно, дедалі зростає, бо є відповідні умови. По–перше, це аномальна спека. Оскільки течія Дніпра сповільнилася, утворюються так звані «зони застою» — верхні шари, що добре прогріваються. Вітру немає, тому нижні шари з верхнім не змішуються, і на поверхні води розмножуються організми. По–друге, сприяє ситуації і забруднення Дніпра. Ми виявили органічну речовину, я би сказав, фекального характеру. Її джерело поки що не відоме, але цілком може бути, що його спричиняють власники котеджів — так званих «київських замків». Можливо, десь від них прокладено стокову трубу...» — зазначає «УМ» науковець.
За словами Юрія Плігіна, саме ця «специфічна» органіка і є причиною поширення кишкової палички, адже самої спеки недостатньо, бактеріям потрібен «харч». «Не слід говорити про якесь катастрофічне явище, — застерігає співробітник інституту. — Кишкова паличка є в організмі кожної людини. Але є різні штами — у тому числі і дуже агресивні. Їх ми, на щастя, не знайшли (були лактозопозитивні палички — вони не дуже шкідливі). Проте сам факт, що останні є у воді, уже насторожує. Причому якщо санстанція фіксує збільшення кількості бактерій в одному літрі у 5–6 разів, то, зрозуміло, допускати людей до води не можна».
Науковець додає, що вода у Дніпрі, крім цього, є сприятливою і для поширення холери: «Цей «бульйон» може теоретично призвести і до епідемії. Якщо якась людина з цим ембріоном зайде у воду — не можна виключати і такий варіант». Пан Юрій підсумовує, що покращення показників води може відбутися після похолодання. Проте все ж основною бідою Дніпра він називає органічне забруднення, тому купатися переконливо не радить.
Лікар–інфекціоніст Київської центральної басейнової клінічної лікарні МОЗ України Світлана Кальченко теж від цього застерігає — у тому числі й тоді, коли знизиться температура. «Зараз дніпровська вода є інкубатором патогенних і умовно патогенних мікроорганізмів, не кажучи про збудників серйозних хвороб, — говорить пані Світлана. — Адже відпочивальники не йдуть на пляж після душу, а якщо людина хвора — вона стає джерелом зараження, і хвороба швидко поширюється. Бактерії, які вже розмножилися, не загинуть, а перейдуть у так звану форму виживання. Для того щоб їх не стало, потрібна температура нижче нуля градусів».
