Сергій ФЕЩУК
Львівська область
Стаття в газеті «Україна молода» «Журналіст не міняє професію?» викликала неабияке роздратування в одного зі львівських журналістів, письменника Василя Терещука. Власне, його розгнівала пана Терещука не сама стаття, а точка зору Вахтанга Кіпіані щодо висунення кандидатів у народні депутати від Об’єднаної опозиції загалом та щодо перспективи перемоги його колеги Тетяни Чорновіл у 120-му мажоритарному окрузі (м. Городок Львівської області).
І Вахтанг, який сам планував висуватися кандидатом у народні депутати в одному з округів у Києві, і інші опитані журналісти та експерти визнали: зараз «потрібні не мандати, а самоорганізація». Змагатися ж на чужій території із «грошовими мішками» - марна справа.
Звернемося до публікації В. Терещука у його, як він називає, незалежному інтернет-журналі «Третє око» під красномовним заголовком «Чому Кіпіані «наїхав» на Тетяну Чорновіл. Мабуть, його «попросили».
Пан Терещук вдався до стилю радянського агітпропу та напівкримінального жаргону, використовуючи відповідні характеристики та термінологію на кшталт «відомий свого часу журналіст», «експерт за викликом» та «наїхав». Для Терещука і газета «Україна молода» є ворожою, бо асоціюється з іменем екс-президента В. Ющенка.
Лише кілька фактів проти закидів Терещука: Вахтанг Кіпіані (свого часу – журналіст «УМ») зараз є шеф-редактором проекту громадського моніторингу політичних обіцянок «Владометр», ініційованого громадською кампанією «Новий громадянин»; редактором інтернет-видання «Історична правда», одним з облич опозиційного каналу TVi та ведучим телепрограми «Підсумки з Вахтангом Кіпіані».
Вахтанг Кіпіані, на відміну від вас, пане В. Терещук, у своїх оцінках не використовував категоричні судження, а робив лише припущення. Наприклад: «…її (Тетяни Чорновіл) вибір іти по округу на Львівщині, думаю, не дуже правильний».
Ви, пане Терещук стверджуєте, що Кіпіані «посилає» Тетяну Чорновіл на вибори чи то до Донецька, чи то до Києва. Але насправді Вахтанг сказав наступне: «Бажаю їй успіху, але Тетяна заздалегідь поставила себе у програшну ситуацію. Якби вона поїхала, наприклад, у Донецьк, де живуть герої її публікацій, - я думаю, це було б правильніше, бо там складніше опозиційним політикам, а Тетяна Чорновіл - яскравий опозиційний журналіст. Або балотуватися в Києві - там, де вона живе, - це було б чудово».
То хто ж кого «посилав», пане Терещук? Як можна було Вахтангу Кіпіані «послати» Тетяну Чорновіл на інші округи влітку, коли вона ще навесні поточного року заявила про домовленості з керівництвом Об’єднаної опозиції у Києві про своє балотування на Львівщині?
Відповідь однозначна: посилає в інші округи Тетяну Чорновіл Ваша безмежна фантазія.
Я допускаю, і, скоріш за все, так дійсно і є, що у правильності свого вибору на сто відсотків впевнена Тетяна Чорновіл.
Проте не можна позбавляти інших права на власну думку та оціночне судження.
Ви, мабуть, готові надягти намордника кожному, хто хоч якось чином згадує під час виборчої кампанії Тетяну Чорновіл без прямої реклами.
Як сказала одна мудра людина, «вороги – відмінний стимулюючий засіб». Додам, що політтехнологи та політики знаходять «ворогів» там, де їх може не бути взагалі. Вони створюють штучних ворогів для інформаційних атак та війн. От і Ви, пане Терещук, свідомо пересмикуючи очевидні факти, «викриваєте» журналіста Кіпіані: «Його ціль — інформаційна атака саме проти Тетяни Чорновіл».
Захищаючи у такий спосіб журналіста Чорновіл, ви вдаєтеся до неприпустимих для журналістської етики висловів на адресу Кіпіані.
Моя порада – не переступайте межу етичних норм журналістики!
У публічному листуванні з одним із львівських політиків та бізнесменів ви написали: «А третій текст – полеміка з Вахтангом Кіпіані – стосується тільки журналістського середовища, етичних та професійно-людських взаємин у ньому».
Насправді ж цей бруд нічого спільного з полемікою не має.
Мені прикро, що вас могли взяти у команду Тетяни Чорновіл. Певно, це груба помилка. Такі відчайдушні «капітани» потоплять її, як легендарний «Титанік».
