Екс–ЦЕНТРик моди

Із «Твіттера» у «Фейсбук», із модних сайтів на новиннєві — у вівторок світ облетіла новина про смерть найвідомішого «модного» фрика — італійської фешн–оглядачки, стилістки Анни П’яджі. Синє волосся, вибілене обличчя, сильно нарум’янені щоки, дивні капелюхи, боа й одяг, як у папуги, — свій стиль, який не сплутаєш із будь–яким іншим і тим паче навряд чи захочеш його повторити, Анна знайшла в 55 років. До того як стати найпомітнішим персонажем модного світу і королевою еклектики, якою ми її знаємо останні 25 років, Анна працювала перекладачкою, редактором моди в італійському журналі Arianna, головним редактором журналу Vanity, колумністкою у Vogue, газетах L’Espresso і Panorama, стилістом, фешн–консультантом. Здавалося б, такий трохи карикатурний персонаж, бабуся too much (з англійської — «занадто») у нападах епатажу мала б пропагувати маргінальну моду. Але навпаки — всі критики і дизайнери відзначали її надзвичайне чуття на нові тренди і нові таланти. І важко повірити — улюбленими парфумами епатажної ікони стилю були Chanel №5.

В індустрії, яка працює на створення культу ідеальної краси, некрасива П’яджі знайшла свою індивідуальну нішу, а Карл Лагерфельд, Крістіан Лакруа, Маноло Бланік називали її своєю музою. Дослідженню феномену П’яджі присвячені книжки «Карл Лагерфельд малює Анну П’яджі»(1988), «Модна алгебра Анни П’яджі: D.P. у Vogue» (D.P. — Doppie Pagine, знамениті розвороти Анни в італійському Vogue, які започаткували новий формат модних оглядів — поєднання текстів і малюнків). У 2006 році в лондонському Музеї Вікторії і Альберта експонувалася виставка «Анна П’яджі: модознавство», на якій були представлені 2586 суконь і 256 пар черевиків Анни. Вірогідно, стиль П’яджі сформувався під впливом її захоплення колекціонуванням антикварних речей, книг, вінтажного одягу. Одна з легенд свiдчить, що П’яджі мала золоте правило — ніколи двічі не «вдягати» один і той самий образ, тож щоденник, у якому вона записувала неймовірні комбінації своїх вбрань, колись стане путівником для таких самих «жертв моди», як і сама Анна.

«Прощавай, королево моди» — під таким заголовком вийшла стаття в італійській La Repubblica, «Світ моди втратив ексцентричну музу» — пише Washington Post, «Світ моди оплакує королеву кольорів» — кричить заголовок на сайті Il Giorno. У 81 рік, коли бабусям прийнято плести шкарпетки, а не диктувати моду, П’яджі була надзвичайно впливовою фігурою в модній індустрії, з фундаменту якої зараз ніби випала одна з цеглин. Здавалося б, з точки зору суспільної користі, що за робота — фрик? Результати модної культури не очевидні на перший погляд, але нестачу цієї культури ми можемо споглядати в усіх сферах українського життя, бо смак — поняття і естетичне, і етичне.

...Тож нехай і на небі в Анни буде велика гардеробна!