Я. не я, і мова не моя

Зустріч делегатів від української інтелігенції з Президентом щодо мовного законопроекту не принесла головного результату, на який сподівалися письменники та науковці. З’їздивши у кримський Форос «поговорити», вони так і не почули від Віктора Януковича конкретних слів про долю скандального законопроекту. Прес–служба глави держави, одначе, відзвітувала: мовляв, Віктор Янукович і сам не задоволений законом, погоджується, що у нинішній редакції цей документ розколюватиме суспільство. Звісно, про розмову з інтелігенцією прес–служба цитує лише схвальні відгуки. «Я переконаний, що нарада пройшла конструктивно і перспективно, — казав екс–Президент Леонід Кравчук. — Урешті–решт, мовне питання має вийти на високий державний рівень, на конституційний рівень і на такий рівень закону, який відповідав би стратегічним національним інтересам України». «Отой вал, який іде з Верховної Ради, комусь треба було зупинити, — додав поет Іван Драч. — Єдиний, хто може стати супроти цього, — це Президент Янукович. Вперше стурбованість щодо української мови входить у якесь нормальне робоче русло».

Інший учасник розмови з Президентом — Дмитро Стус — запевнив радіо «Свобода», що почув від Януковича обіцянку: закон «Про засади державної мовної політики» доопрацюють і виправлять упродовж місяця.

Однак були й більш скептичні враження від двогодинної розмови у президентській резиденції. «Скажу відверто, ця зустріч мене з одного боку дещо втішила, але й багато в чому розчарувала, — поділився з «УМ» директор Інституту літератури ім. Шевченка Микола Жулинський. — Я їхав до Криму з метою, бажанням почути і домогтися від Президента його чіткої позиції щодо мовного закону. Передусім я мав досить вагомі аргументи, на яких уже наголошувалося раніше (у тому числі і в «УМ». — Ред.) — щодо порушення цим законом дев’яти статей Конституції і його невідповідності Європейській хартії регіональних мов. Так і сказав Януковичу: «Оскільки ви є гарантом Конституції, а цей закон її порушує, у вас є всі підстави накласти вето». Також я наголосив на тому, що зараз у першу чергу необхідно ухвалити закон про українську мову як державну і забезпечити у законодавчому плані її функціонування. І лише потім розглядати закон про регіональні мови. Як доказ наводив приклади світової практики у цьому питанні — Польщі, Росії. Але тепер моє переконання вже абсолютно сформувалося: Президент не накладатиме вето на цей закон».

Учора в ранці Микола Жулинський припустив: циркуляр «Ка–Ка» Янукович підпише вже найближчими днями. І не помилився.

Звісно, «про людське око» Президент ініціював створення комісії з доопрацювання законопроекту, закликав усіх членів робочої групи долучатися до обговорення. Аби потім, у вересні, Верховна Рада «підрихтувала» вже підписаний і чинний закон. «У мене є великі сумніви, що на це піде Партія регіонів, — каже Жулинський. — Однак боротися потрібно стільки, скільки зможеш: я сьогодні ж напишу свої пропозиції щодо змін до закону. Янукович обіцяє, що запропоновані зміни обов’язково будуть внесені й статус української не зміниться. Побачимо, чи буде ефективним той вплив Президента, на який він розраховує».

Свідченням очевидного «одобрямсу» від Януковича для мовного закону Микола Жулинський назвав також і той факт, що Президент із самого початку зустрічі почав робити «мовні» поступки. «Він запропонував низку заходів щодо підвищення ролі й функціонування української мови, запропонував розробити й прийняти державну програму розвитку української мови... Якщо узагальнити, це свідчить про те, що Янукович не може йти проти Партії регіонів, яка влаштувала йому таку ефективну пастку. І вихід із неї він бачить лише в тому, щоб внести зміни до чинного закону».

Попри те, що делегація повернулася з Криму ні з чим, Микола Жулинський не вважає, що інтелігенція зустрічалася з Президентом даремно: «Треба бути чесним: Янукович стривожений цією ситуацією. І це помітно. Але я зрозумів: він не має сміливості, щоб категорично виступити проти Партії регіонів».

Учора, коли верстався цей номер, Янукович підписав «мовний» закон. На жаль, він так і не став Президентом України — залишився президентом Донбасу й Криму, своїх ключових електоральних регіонів. Підписуючи «закон Ка–Ка», «Проффесор» керувався лише настановами політтехнологів своєї партії, які вважають мовну тему гідним способом мобілізувати електорат і підвищити рейтинг Партії регіонів перед парламентськими виборами.

А ТИМ ЧАСОМ...

Не встигли кияни «перетравити» ініціативу міністра освіти Дмитра Табачника зробити нову столичну гімназію російською, як «постраждалі» від української мови оголосили збір підписів на підтримку відкриття російської школи. Зокрема, вони закликають батьків, які бажають вчити дітей «великому і могучому», направляти свої заяви до столичного управління освіти.