Зустріч делегатів від української інтелігенції з Президентом щодо мовного законопроекту не принесла головного результату, на який сподівалися письменники та науковці. З’їздивши у кримський Форос «поговорити», вони так і не почули від Віктора Януковича конкретних слів про долю скандального законопроекту. Прес–служба глави держави, одначе, відзвітувала: мовляв, Віктор Янукович і сам не задоволений законом, погоджується, що у нинішній редакції цей документ розколюватиме суспільство. Звісно, про розмову з інтелігенцією прес–служба цитує лише схвальні відгуки. «Я переконаний, що нарада пройшла конструктивно і перспективно, — казав екс–Президент Леонід Кравчук. — Урешті–решт, мовне питання має вийти на високий державний рівень, на конституційний рівень і на такий рівень закону, який відповідав би стратегічним національним інтересам України». «Отой вал, який іде з Верховної Ради, комусь треба було зупинити, — додав поет Іван Драч. — Єдиний, хто може стати супроти цього, — це Президент Янукович. Вперше стурбованість щодо української мови входить у якесь нормальне робоче русло».
Інший учасник розмови з Президентом — Дмитро Стус — запевнив радіо «Свобода», що почув від Януковича обіцянку: закон «Про засади державної мовної політики» доопрацюють і виправлять упродовж місяця.
Однак були й більш скептичні враження від двогодинної розмови у президентській резиденції. «Скажу відверто, ця зустріч мене з одного боку дещо втішила, але й багато в чому розчарувала, — поділився з «УМ» директор Інституту літератури ім. Шевченка Микола Жулинський. — Я їхав до Криму з метою, бажанням почути і домогтися від Президента його чіткої позиції щодо мовного закону. Передусім я мав досить вагомі аргументи, на яких уже наголошувалося раніше (у тому числі і в «УМ». — Ред.) — щодо порушення цим законом дев’яти статей Конституції і його невідповідності Європейській хартії регіональних мов. Так і сказав Януковичу: «Оскільки ви є гарантом Конституції, а цей закон її порушує, у вас є всі підстави накласти вето». Також я наголосив на тому, що зараз у першу чергу необхідно ухвалити закон про українську мову як державну і забезпечити у законодавчому плані її функціонування. І лише потім розглядати закон про регіональні мови. Як доказ наводив приклади світової практики у цьому питанні — Польщі, Росії. Але тепер моє переконання вже абсолютно сформувалося: Президент не накладатиме вето на цей закон».
Учора в ранці Микола Жулинський припустив: циркуляр «Ка–Ка» Янукович підпише вже найближчими днями. І не помилився.
Звісно, «про людське око» Президент ініціював створення комісії з доопрацювання законопроекту, закликав усіх членів робочої групи долучатися до обговорення. Аби потім, у вересні, Верховна Рада «підрихтувала» вже підписаний і чинний закон. «У мене є великі сумніви, що на це піде Партія регіонів, — каже Жулинський. — Однак боротися потрібно стільки, скільки зможеш: я сьогодні ж напишу свої пропозиції щодо змін до закону. Янукович обіцяє, що запропоновані зміни обов’язково будуть внесені й статус української не зміниться. Побачимо, чи буде ефективним той вплив Президента, на який він розраховує».
Свідченням очевидного «одобрямсу» від Януковича для мовного закону Микола Жулинський назвав також і той факт, що Президент із самого початку зустрічі почав робити «мовні» поступки. «Він запропонував низку заходів щодо підвищення ролі й функціонування української мови, запропонував розробити й прийняти державну програму розвитку української мови... Якщо узагальнити, це свідчить про те, що Янукович не може йти проти Партії регіонів, яка влаштувала йому таку ефективну пастку. І вихід із неї він бачить лише в тому, щоб внести зміни до чинного закону».
Попри те, що делегація повернулася з Криму ні з чим, Микола Жулинський не вважає, що інтелігенція зустрічалася з Президентом даремно: «Треба бути чесним: Янукович стривожений цією ситуацією. І це помітно. Але я зрозумів: він не має сміливості, щоб категорично виступити проти Партії регіонів».
Учора, коли верстався цей номер, Янукович підписав «мовний» закон. На жаль, він так і не став Президентом України — залишився президентом Донбасу й Криму, своїх ключових електоральних регіонів. Підписуючи «закон Ка–Ка», «Проффесор» керувався лише настановами політтехнологів своєї партії, які вважають мовну тему гідним способом мобілізувати електорат і підвищити рейтинг Партії регіонів перед парламентськими виборами.