«Правда» про редактора «Правди»:

      Скандал, пов'язаний з оприлюдненням у пресі витягів документів зі «справи Гонгадзе», набирає обертів. Певна частина українського політикуму, як-от Президент Леонід Кучма та Голова Верховної Ради Володимир Литвин (особи, як відомо, причетні до «справи Гонгадзе») уже встигли заявити: «злив» інформації про найрезонансніше для українців розслідування пов'язаний із тим, що на носі виборча кампанія. У Кучми та Литвина є своя мотивація для таких заяв. Але в даному випадку, як і свого часу під час розгортання «касетного скандалу», важливо не ХТО оприлюднює, а ЩО оприлюднюється.

      А тим часом британська газета «Індепендент», завдяки якій інтерес до «справи Гонгадзе» спалахнув з новою силою, опублікувала ще один матеріал. Як пише його автор Аскольд Крушельницький, газета «отримала понад 200 сторінок конфіденційної інформації від співробітників правоохоронних органів, [яка свідчить]..., що Генеральна прокуратура має докази: таємний підрозділ МВС проводив операцію стеження за Гонгадзе з липня 2000 року до дня його зникнення». У цьому матеріалі «Індепендент» деталізує інформацію, викладену нею в попередніх номерах: «Офіцери МВС твердять, що їхні колеги Володимир Бернак і Олександр Музика разом із генералом Пукачем грали головну роль у викраденні [Гонгадзе]». Про всіх перелічених панів, за винятком Музики, читачі «УМ» уже знають. Екс-начальник Управління карного розшуку Олексій Пукач минулого року сидів у СІЗО, будучи звинуваченим у перевищенні службового становища (якщо точніше — у нищенні документів про стеження за Гонгадзе). А пан Бернак, заступник Пукача по «наружці», — особа, яка цікавилася персоною Гонгадзе ще за кілька місяців до зникнення Гії. Із «уточнюючими» питаннями він, зокрема, звертався до керівника радіо «Континент» Сергія Шолоха, який приятелював з Гонгадзе. Невдовзі Шолох під час очної ставки в прокуратурі впізнав Бернака.

      Ім'я Бернака знову «засвітилося» у «справі Гонгадзе» кілька днів тому, коли «Українська правда» опублікувала текстівки кількох документів, які їй передав Аскольд Крушельницький. Один з матеріалів «УП» базується на тексті допиту працівника «наружки» Сергія Чеменка. Правоохоронець, зокрема, розповів, що Бернак часто (і навіть за день до зникнення Гії) особисто координував роботу одного з нарядів, який стежив за Георгієм Гонгадзе. Під час допиту Чеменко розповів, що «зовнішньому спостереженню за Гонгадзе чомусь надавали важливе значення» і вели його навіть 16 вересня 2000 року, тобто в той день, коли Гія зник. Із чим пов'язаний такий інтерес до персони журналіста, працівники міліції не знали. Як зазначає Чеменко, «зовнішнє спостереження проводиться на підставі завдання, в якому завжди давали чіткі установчі дані на об'єкт спостереження. Інформацію ж про причину спостереження до нас не завжди доводили».

      Окрім того, Чеменко розповів, що міліціонерів примушували не говорити правду про стеження за Гонгадзе. «У мене була розмова із заступником начальника ГУКП П-о, з яким я їздив до С-о додому, про те, що не треба розголошувати інформацію про зовнішнє спостереження за Гонгадзе, — розповів Чеменко. — У тій скандальній обстановці ніхто не хотів бути замішаним у цій справі. Мене і

С-о тоді П-о привіз в МВС, звідки уже Пукач привіз нас у прокуратуру і тезисно підказав, які треба дати свiдчення. Ми це зробили, а слідчий записав те, що ми розказали, і особливо ні про що нас не розпитував».

А ТИМ ЧАСОМ...

      Учора «УМ» отримала прес-реліз із Різницької: «Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу за фактом розголошення даних досудового слідства у справі, що розслідується слідчою групою Генеральної прокуратури, про вбивство Гонгадзе».

      Додамо, що раніше слідчо-оперативна група Генпрокуратури у «справі Георгія Гонгадзе» заявила про обурення публікацією британської газети «Індепендент» про нові подробиці убивства редактора «Української правди» у вересні 2000 року. Значить, «витекла» правда?..