Питання неналежного медичного забезпечення в столиці стає дедалі гострішим. Не так давно «УМ» писала про затримки у виплаті зарплати медпрацівникам, як почали отримувати скарги від мешканців міста — мовляв, швидку допомогу викликати стало вкрай проблематично.
«У мене проблеми з тиском. За номером «103» переважно відмовляються приїжджати. Кажуть, бригада на виїзді, — розповідає мешканка мікрорайону Нивки, пенсіонерка Валентина, — і дають номер «невідкладної допомоги». А там кажуть, що не виїдуть, бо немає бензину. У цій ситуації я обіцяю добре заплатити, аби лишень хтось приїхав. Це діє, але чекати доводиться з півгодини». Влада повільність та незадовільну роботу «швидкої» ніби й помічає — покладає великі надії на «лікування» усієї системи охорони здоров’я своїми реформами. У тому числі обіцяє вирішити нарощені роками проблеми екстреної та невідкладної допомоги. Але люди чекати не можуть — вони потребують цієї медичної допомоги вже зараз…
Замкнене коло невідкладної допомоги
У офіційній відповіді на наш запит працівники Київської міської станції швидкої медичної допомоги зазначають, що є багато причин, через які лікар затримується на виклик. Одна з них — хворі часто самі свідомо перебільшують привід для виклику і звертаються «не за адресою»: «Частина мешканців з приводу «непрофільних» для станції швидкої медичної допомоги захворювань безпосередньо телефонують на 103. Тоді як достатньо викликати лікаря–терапевта, лікаря–педіатра з поліклініки чи невідкладну допомогу». Причому таких «перебільшувачів» — 90%. Ось, мовляв, і виходить — лінії перевантажені, диспетчерам багато роботи — кожен виклик потрібно проаналізувати, і більшість із них перенаправити. Адже у 2010 році Київрада затвердила правила виклику бригад швидкої і невідкладної медичної допомоги, і ці служби розмежувала.
Ще на етапі обговорення багато хто з депутатів закидав: служби надання допомоги керувалися попередніми редакціями правил, затвердженими ще у 1913 і 1947 роках, і їх потрібно змінювати. Відтоді «швидка допомога», яка раніше виїжджала за будь–яким викликом, це робить у виняткових випадках. Це судоми, раптова затримка дихання, сильна кровотеча, при травмах, отруєннях, порушенні нормального перебігу вагітності та ще в деяких випадках.
Решту звернень — у тому числі й скарги на температуру та високий тиск — диспетчер перенаправляє у «невідкладку» або у профільні лікувальні заклади. Та от нюанс — за цими правилами, «станція реєструє звернення, направляє та контролює їх виконання». І в тому й біда, що цей контроль переважно ніколи не здійснюється. І відмова невідкладної допомоги виїхати з тієї причини, що «немає бензину» — аргумент часто «залізобетонний». Виходить замкнене коло — швидкій «не положено», у «невідкладки» — немає бензину. Головний лікар Київської міської станції медичної допомоги Анатолій Вершигора на це обіцяє: «Після закінчення ремонтних робіт буде збільшена кількість вводів ліній 103, робочих місць диспетчерів з прийому викликів, а пункти невідкладної медичної допомоги будуть підключені до єдиної оперативно–диспетчерської системи». Мовляв, це все передбачає Закон України «Про порядок реформування системи охорони здоров’я», про що — пізніше.
«Машини ремонтуємо самі»
Навіть у тих ситуаціях, які «підпадають під 103», бригада у одному із трьох випадків не вкладається у норматив, який і визначає «швидку медичну допомогу» саме як «швидку» — 10 хвилин. Це визнають у самій Київській міській станції швидкої медичної допомоги. Як зазначив «УМ» головний лікар столичної станції «швидкої» Анатолій Вершигора, «відповідно до нормативів прибуття бригади швидкої медичної допомоги на екстрені виклики, бригади із запізненням прибувають на місце випадку в 68%, до 15 хвилин — у 92,5%, — звітує лікар і додає: — Запізнення бригад швидкої медичної допомоги пов’язане передусім із «тягучками», тиснявою, порушеннями правил дорожнього руху».
Але перенасичення автівками Києва — це лише одна з причин спізнення лікаря до хворого. Мережа «швидких» прив’язується до кількості населення — за даними Київської міської станції швидкої медичної допомоги, на 10 тисяч киян працює, у кращому випадку, одна бригада (у гіршому — дві бригади на 30 тисяч людей). Але сказати напевне, скільки людей обслуговує одна машина, не можна. Лікарі однієї з бригад «швидкої» Шевченківського району не на диктофон відзначили «УМ», що за останні десять років викликів значно побільшало — передусім за рахунок незареєстрованих у столиці громадян, які тут знімають житло. І 10 тисяч людей, до якого «прив’язується» станція швидкої допомоги, — дуже умовна цифра.
Ще одна біда — технічний стан «карет». Водій іншої бригади зізнається, що міська влада не виділяла коштів на ремонт автомобілів уже більше двох років. «Працюю як ентузіаст, — каже він. — Сам ремонтую, сам купую запчастини (якщо не знаходиться деталь на старій, уже розібраній, «швидкій»). А нові машини — то це такий «подарунок», що як поламається, тільки в копійку влітаєш, бо деталі дорожчі. А тут ще й перебої із зарплатнею».
«Реформа — це омана»
Як керманичі планують вирішувати проблему? По–перше, цього року ніяк не дочекаються поповнення автопарку. Із коштів бюджету Києва вже заплатили за 63 машини. Також оголошено торги на закупівлю ще 12 автівок. Але у Київській міській станції швидкої допомоги кажуть, що виникли якісь «форс–мажорні обставини», і техніки немає.
По–друге, реконструкцію чекає сама будівля Київської станції «швидкої» — там планують надбудувати четвертий поверх для єдиної диспетчерської служби, встановити додаткове обладнання, а у машинах встановити GPS–навігатори. Диспетчерська працюватиме за єдиною системою: за Законом «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві», прийнятим рік тому, передбачається, що в перспективі меддопомогу «на виїзді» — і для дітей, і екстрену, і невідкладну об’єднають. Її можна буде викликати за номером 103 або 112.
Такі зміни влада хоче поширити і по всій Україні, і вже прийняла у першому читанні відповідний Закон — «Про екстрену медичну допомогу». І судячи з хвилі обурення медиків, лікарям ця затія не подобається. «Фактично, модернізація служби швидкої допомоги — це омана, яка використовується для дезінформації населення. Чітко не визначено кількість працівників бригади швидкої, що значно ускладнює надання медичної допомоги. Це не врятує людей, яким потрібна допомога безпосередньо на місці. Процес купівлі нових автомобілів непрозорий, викликає громадську недовіру, бо нових машин так і не закупили, а ті, якими користуються зараз, не укомплектовані і низькоякісні», — зазначається в офіційній заяві Вільної профспілки медиків. А її голова Олег Опанасенко підсумовує: «Ми 10 років просили гроші, щоб модернізувати «швидку», але нічого не отримали, а тепер чиновники хочуть повністю добити цю структуру і створити нову службу, яка буде «ефективно» працювати. Але ж це смішно».
