Пановне опозицiонери — об’єднанi i необ’єднанi, де ви? Де вашi прапори, намети, гасла, зрештою, кулаки?!
Нiчнi московськi вовки прийшли до свого фюрера аж в Україну. А захистити свого Президента зголосився лише пан Огризко та «нашоукраїнцi». Чи любий нам наш Президент, чи нi, то iнша рiч. Але вiн є Президентом нашої з вами України. Чи вона не ваша? В особi Януковича принижена наша держава — де протести полiтичних дiячiв на мерзотну поведiнку Путi–хама?
Регiональська голота не має у своїй програмi слова «патрiот», їм не вiдомi поняття честi та гiдностi.
Хiхiкалкам iз «Батькiвщини» не болiло i не болить українське. Чому не збурились, не пiднялися «Свобода», Рух, давно сприватизований гебiстами, промовчали нiби українськi лiдери Кличко, Королевська, Яценюк? Чи не тому, панове, ви мовчки обтерлися i зробили вигляд, що нiчого не сталося, бо кожен iз вас потайки, пiд ковдрою, сподiвається на пiдтримку цього могола на майбутнiх президентських перегонах? А щоб задурити мiзки своєму електрорату, замальовуєте своє продажне єство на збiр пiдписiв за iмпiчмент Президента. Медик за освiтою, навiть я можу спрогнозувати, що жоден суд не вiзьме цю справу до розгляду. Ось i проводите збiр пiдписiв проти Президента, проти дощу, проти спеки — аби проводилися i аби проти — бо ж опозицiонери.
То проти чого ви, панове? А швидше — за що ви?
А хочете ви влади. Отої самої, де можна гребти, скiльки завгодно, де можна їздити i топтатися по людях, стрiляти, топити, затикати роти незгодним.
Ми вже те маємо. Ситi, вгодованi тарасюки, турчинови, яценюки й iже з ними, що зрослися плоттю з крiслами у Верховнiй Радi, молодi i пiдтоптанi рекрути Кличка i Королевської, по яких ярах ви переховувалися, коли пiд Українським домом iшов нерiвний бiй за головне — за мову?
Ви дали добрий урок своєму електорату. Вам не можна вiрити, вiд вас не дочекаєшся допомоги i порятунку.
Людмила ФІЛІПОВИЧ,
член Української Гельсінської спілки — Української республіканської партії з часу її заснування