Незважаючи на кризу, кількість українців, які їдуть за кордон по роботі чи на відпочинок, з року в рік зростає на 10—15 відсотків, розповів учора на прес–конференції науковий директор Інституту Євро–Атлантичного співробітництва Олександр Сушко. Найпростіше оформити туристичну візу, особливо якщо клієнт користується послугою турфірми. Варто лише запам’ятати, що планувати таку поїздку слід як мінімум за півтора–два місяці.
Складніше отримати візу самостійно. Для цього треба звертатися до Візового центру, які діють фактично при кожному посольстві. Багатьох відлякує «паперова тяганина», тож люди звертаються до комерційних фірм–посередників. На жаль, чимало з них працюють на межі законності й займаються підробкою різних довідок (наприклад, довідки з місця роботи). В результаті людина може не лише втратити гроші, витрачені на оформлення документів, а й потрапити до «чорного списку» посольств.
«Навіть якщо ви й отримали шенгенську візу, це ще не означає, що вас обов’язково пустять до шенгенської зони, — попереджає керівник відділу візової політики департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ Віталій Мошковський. — Людину з підробними довідками можуть затримати на кордоні працівники митної служби та депортувати додому». За українськими законами, за підробку документів несуть відповідальність як фірма–виробник, так і сам замовник.
Активісти громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» разом iз профільним журналом «Український туризм» провели дослідження та визначили два типи найбільш поширених фірм–посередників із сумнівними правовими підставами. Це так звані фірми–«рішали», ознакою яких є «стовідсоткове гарантування позитивного результату», та фірми–«жучки», які діють у значно менших масштабах, але натякають клієнтам на дружні чи родинні зв’язки з працівниками консульств. За словами голови громадської ініціативи Ірини Сушко, більшість напівлегальних посередників користується послугами консульств Польщі, Литви, Угорщини та Греції.
Як розповів головний редактор журналу «Український туризм» Юрій Самойлов, iз візовими центрами також не все так просто, адже більшість iз них належать індійській компанії VFS Global. За словами Віталія Мошковського, перевірку МЗС фірма пройшла, і зараз «антимонопольний комітет проводить дослідження цього питання». Візові центри можуть бути перевантажені й навіть зривати графіки видачі документів, але це так звані форс–мажорні обставини, й трапляються вони, за словами учасників, украй рідко.
Якщо у вас були замовлені квитки, заброньовано місце в готелі, але вчасно отримати візу ви не змогли, теоретично можна поскаржитися. Але практично — це майже нереально, адже скарги приймають на території тiєї держави, до якої ви не змогли поїхати через затримку у видачі візи.
Щодо перспектив спрощення візового режиму з країнами ЄС, то, за словами пана Мошковського, Європейський Союз залишається відкритим для співпраці з Україною, а його керівництво переконане, що навіть якщо з українськими представниками влади і виникають проблеми, це не повинно позначатися на простих громадянах. Нагадаємо, 23 липня було підписано доповнення до чинної угоди про спрощення візового режиму з ЄС, в якому було розширено категорії громадян, що мають право на безкоштовне отримання візи (передусім це стосується представників неурядових громадських організацій, професійних об’єднань та учасників офіційних програм з ЄС), а також запроваджено безвізовий режим для власників біометричних закордонних паспортів, положення про які ще має затвердити Верховна Рада.