Незашорено переглянути iсторiю,

26.07.2012

Придбав російськомовну книгу «Антология русской души», створену «для всех русскоязычных и всех читающих на русском языке», — так подали книгу самі упорядники (видавництво «Пошук» — poshuk–[email protected]). Збірник досить цікавий і для росіян, і для українців, бо доволі системно відповідає на запитання «Русский, кто ты?». Адже для України й українців основною небезпекою та загрозою є Росія з її «русскім міром», із її прагненням знищити українську мову, українську церкву, українську економіку, культуру, із її інформаційною та духовною війною проти України, зi шкідництвом п’ятої колони, яка захопила владу в Україні. У цілому, основною метою і прагненням Росії є єтнiчне знищення українського народу. Такої ситуації, яка склалася у ворожнечі Росії до України та її народу, в світі ніде більше немає.

Упорядники досить вдало побудували антологію. Так, на початку подано міркування мислителів старої школи: Річінського, Бердяєва, Флоренського та ін. Потім сучасних авторів — позитивістів та оптимістів щодо «русской души и характера». Далі — поміркованих та реалістів. За ними йдуть негативісти, а завершує книгу компактний переклад російською «Московства» Павла Штепи (шанованого багатьма українцями).

У післямові росіянин, професор–економіст Г. Рогов, негативно висловившись про П. Штепу, зазначив, що книжка примушує задуматися росіян і малоросів, хто ж вони: «Соотечественники, осознанно сделавшие европейский выбор, или пятая колонна?». Серед висновків, які навели упорядники, не можна не звернути увагу на таке: «Усі, кому вдається чітко і свідомо піти від впливу Росії, різко підіймаються, насамперед культурно (приклади: Фінляндія, Польща, Латвія, Литва, Естонія, Грузія та, мабуть, й Аляска)».

«Ще 15—20 років тому поява такої «Антології...» була просто нереальною. Сьогодні в Росії вже формується критична маса істориків та публіцистів, яка здатна через деякий час переконати суспільство, що треба незашорено переглянути історію. [Нам здається, що правильніше було б сказати не «переглянути історію», а відновити її]. Росіянам треба позбутись імперського синдрому. Не погрози і шантаж, а тільки чесні, дружні гуманітарні спільні проекти можуть вивести народи на новий рівень взаєморозуміння та взаємоповаги».

Справді, можна погодитися, що прогрес неможливий без самоідентифікації кожного громадянина і без прийняття відповідного внутрішнього кодексу поведінки. І росіянам в Україні давно пора визначитись, хто вони — цивілізована меншість, що спільно будує державу, економіку, громадянське суспільство, чи п’ята колона.

Книга дуже актуальна сьогодні, коли обмежені політики «мовним законом» знову збільшують зусилля, спрямовані на знищення в Україні всього українського.

Микола СТАСИШЕН,
доктор економічних наук

Київ

  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>