Литва, здається, наче створена для відвідин на довгі вихідні — не дуже далеко, ходять прямі автобуси з Києва, та й узагалі гостинний Вільнюс — прекрасне місто. І до болю нагадує Львів: вузенькі, переплетені у вигадливе мереживо вулички, сувенірні ятки, гарненькі будиночки (подекуди реставровані до лиску, подекуди ледь стоять), шпилі храмових споруд різноманітних конфесій, кава і пиво. Тільки більше зелені. Тільки ще є річка. Всі кажуть: везти з Литви треба бурштин і текстиль. А я кажу: везіть вовняні шкарпетки з оленями, особливий місцевий сир і пиво маленьких броварень. А ще — рецепти традиційних страв.

Серед корисних і смачних знахідок літа на одному з перших місць — спаржева квасоля. Якщо вона не виросла на вашому городі, купуйте у господинь на ринках: за півкіло треба віддати 7–8 гривень. І вже практично маєте додаток до супу, дієтичний салат чи гарнір. До речі, спаржева квасоля є різних сортів, жовтого ко­льору, зеленого, темно–фіолетового, вузька і ширша. У зовсім молодих стручках немає з боків «ниточок», але старіють вони буквально за день–два — і в роті може опинитися неапетитна складова. Дуже просто позбавитися від неї, якщо знімати, коли перебираєш стручки. Ще одна хитрість — порізати стручки на невеликі шматки, тоді «нитки» не відчутні.