Дві паралелі однієї війни. Хто першим розгадає прізвища ляльководів?
Тиждень за тижнем, місяць за місяцем, рік за роком ми не отримуємо навіть натяків на мир, а лише — докази того, чому війна ще триватиме. >>
Від «Совісті України» у полтавців залишилися тільки згадки про передвиборчі автобуси. Фото автора.
Минулої суботи на конференції обласної організації Партії регіонів мер Полтави Олександр Мамай одержав її партквиток. За словами очільника міста, це перша партія, в яку він у своєму житті вступив. Насамперед тому, що йому «комфортно і приємно» співпрацювати з першим «регіоналом» краю, головою облдержадміністрації Олександром Удовіченком, якого вважає безумовним лідером (а раніше називав навіть своїм політичним «батьком»). При цьому мер пообіцяв найактивніше агітувати за владну політсилу та поностальгував за ледь не ідеальною моделлю управління, коли в нас була одна партія — керівна і спрямовуюча, на роль якої, звісно, тепер може претендувати лише Партія регіонів.
Насправді ж передвиборча «партизація» міського голови засвідчила тільки абсолютний цинізм підпертого подібними «грошовими мішками» владного режиму в ставленні до виборців. Не лише тому, що керівник міста «забув» очевидну істину: він очолює не «доважок» до ОДА чи адміністрації Президента, а орган місцевого самоврядування. Себто окремої гілки влади, де мандат довіри видає не «вищестоящий» посадовець у кабінеті, а територіальна громада на виборах. Підзвітність же їй не передбачає жодного «батьківства» чи патронування «згори» — така опіка, власне, заборонена законом.
При цьому під час свого «пробного» балотування на посаду мера у 2006 році Олександр Мамай репрезентував себе як «члена Громадянської партії «Пора», особливо «модної» у ті «помаранчеві» часи. На наступних же, виграшних для себе «мерських» перегонах 2010 року був висуванцем «екзотичної» не лише для полтавців партії «Совість України». Притягли її сюди «за вуха» буквально напередодні виборів тільки для того, щоб завуалювати наближеність пана Мамая до тих же таки місцевих «регіоналів», і свого родича, олійно–зернового «олігарха» з полтавським корінням Андрія Веревського (останній, як відомо, став нардепом від БЮТу, а після президентських виборів хутко перебіг до фракції Партії регіонів).
І хоча мером Мамай став передовсім завдяки щедрій роздачі пенсіонерам «пайків» із гречкою, чимало полтавців голосували за нього як за більш–менш нейтрального кандидата. Чи не єдиною «особливою прикметою» для партійних симпатій земляків була також належність його соратників до «мамаївської» на той час партії «Совість України». Тож таких «совісних» депутатів у міській раді сьогодні 37 із 50! Тепер же цих обранців громади до свого «активу» може спокійнісінько зарахувати та ж... Партія регіонів (про «Совість України» у Полтаві вже ніхто навіть не згадує). Хоча за ПР в обласному центрі на згаданих перегонах 2010 року проголосувало трохи більше 14,5 відсотка виборців, а за Олександра Мамая — понад 61 відсоток.
Тиждень за тижнем, місяць за місяцем, рік за роком ми не отримуємо навіть натяків на мир, а лише — докази того, чому війна ще триватиме. >>
Польща 15 серпня влаштувала найбільший військовий парад у своїй історії. >>
У приватному порядку Київ повідомив адміністрації президента США Дональда Трампа, що Росія може виявитися нездатною захопити частину Донецької області, яка залишається під контролем України, навіть у 2027 році. >>
На фоні того, як заявляє президент Зеленський, Україна немає чим відбивати балістику, і він цим, схоже, особливо не переймається, очікується ще одна загроза з ерефії. >>
Згідно останніх опитувань, найвищі показники довіри серед українців мають колишній головнокомандувач ЗСУ і нинішній посол у Великій Британії Валерій Залужний і колишній міністр оборони Михайло Федоров. >>
Своїм указом Президент Володимир Зеленський призначив 3 серпня Ігоря Клименка, який кілька років виконував обов'язки міністра внутрішніх справ, секретарем Ради національної безпеки та оборони України. >>