І друга «розвалилася»?

Завтра Печерський райсуд столиці має продовжити розгляд другої справи, порушеної проти колишнього глави МВС Юрія Луценка за епізодом про нібито незаконну санкцію на стеження за одним із фігурантів справи про отруєння кандидата в президенти Віктора Ющенка. Минулої п’ятниці головуюча суддя Ганна Медушевська оголосила п’ятиденну перерву в судовому засіданні, до 25 липня. Причина: Луценко та двоє інших підсудних (його колишні підлеглі з Департаменту карного розшуку МВС Володимир Тарасенко і Олег Павленов) мають за цей час ознайомитись із новим обвинувальним висновком Генпрокуратури, яким значно пом’якшено вину всієї трійці. Такий відступ сторони обвинувачення одразу дав тактичну перевагу лідеру «Народної самооборони» та його захисникам. На їхню думку, «сфальсифікована справа розвалилася», а за новою кваліфікацією обвинувачення, її взагалі треба закривати за строком давності.

Десять забагато, «сідай» на два

Власне, ще тиждень тому стало зрозуміло, що «пазли обвинувачення» у прокуратури явно не складаються. Доказів вини Луценка у тому, що він особисто санкціонував стеження за нібито постраждалим від його дій Валентином Давиденком, екс–водієм екс–першого заступника голови СБУ Володимира Сацюка, не було. Тим більше що і сам Давиденко постраждалим себе не вважає. Більшість свідків на суді заявили, що вини міністра за цим епізодом немає. Тож говорити про зловживання владою, за яке Луценку «шили» десять років «колючки», не доводилося.

Відтак прокурори попросили Феміду про «тайм–аут» на кілька днів для підготовки додаткових доказів і отримали його. Минулої п’ятниці прокурор Дмитро Лобань жодних додаткових доказів не оголосив, але повідомив суд про те, що Генпрокуратура змінила обвинувачення екс–міністру Луценку і тепер звинувачує його не у зловживанні владою, а лише... у службовій недбалості! У перекладі з юридичної мови на людську це означає наступне: довести, що підсудний дав незаконну санкцію на стеження, ми не можемо, тому звинувачуємо його у тому, що недбало контролював підлеглих.

Різниця між старою та новою кваліфікацією такого «злочину Луценка» легко ділиться на п’ять: замість десяти років позбавлення волі тепер прокурор просить максимум два. Цікаво, що після завершення суду в п’ятницю прокурор Євген Зінченко спустився в бокс, де Юрій Луценко чекав на перевезення до СІЗО, щоб вручити йому постанову прокуратури про перекваліфікацію обвинувачення. Саме цю постанову не вручив підсудному в залі суду інший прокурор Віктор Клименко. Як повідомдяє прес–служба «Народної самооборони», Луценко поцікавився у прокурора, чому саме йому відведена ця роль цапа–відбувайла. І порадив прочитати твір Пєлєвіна «Ампір «В», в якому автор визначає роль «клоуна» у країні.

Досить агонії, відправляйте по «етапу»

Сам Юрій Луценко переконаний, що зміною статті обвинувачення Генпрокуратура намагається уникнути визнання відсутності злочину в його діях у справі стеження за водієм Сацюка. «Але мильна бульбашка про зловживання посадовими обов’язками, яку півтора року надували фальсифікатори, голосно луснула, — такий коментар він передав виданню «Українська правда», який розміщено на власному блозі Луценка. — Недовго подумавши, Генпрокуратура за три дні надула нову бульку. Раз не можна довести, що Луценко дав наказ підлеглим нібито незаконно прослуховувати громадянина Давиденка, то тим вважається, що Луценко проявив злочинну недбалість, яка дозволила підлеглим обмежити права нібито потерпілого... Агонія фальсифікаторів стає все очевиднішою. Земля крутиться. На все приходить час розплати».

Водночас його адвокат Олексій Баганець вважає, що це кращий спосіб, який вигадала ГПУ, щоб вийти з ситуації. Адже у серпні закінчуються строки давності по цій справі та за цією статею. «Цей злочин невеликої тяжкості. За ним не передбачено покарання більше двох років позбавлення волі, а строк давності — три роки. Тому 6 серпня закінчаться строки давності. Якщо закінчаться строки давності, то суд має право закрити справу», — заявив пан Баганець.

Інша думка у державного обвинувачення. Прокурор Віктор Клименко вважає, що строки давності для притягнення до відповідальності екс–глави МВС за службову недбалість не закінчуються, «оскільки були перервані вчиненням Луценком іншого злочину». За його словами, «в такому випадку обчислення давності починається з дня вчинення нового злочину».

Пан Клименко натякає на першу справу Луценка щодо витрати коштів під час святкування дня міліції та покладання квітів до пам’ятника загиблим правоохоронцям. Але, якщо врахувати, що за цією справою екс–урядовця вже засудили до чотирьох років «колючки», можна стверджувати, що «четвірка» поглине «двушку». Тобто «сидіти» Юрію Віталійовичу усе одно чотири роки, з яких він уже відбув за гратами СІЗО один рік і сім місяців. До того ж, великі сподівання засуджений і його захист покладають на Європейський суд із прав людини, який вироки вітчизняної Феміди цілком може і скасувати.

До речі, сам Луценко вже готується до переїзду в спеціальну колонію для засуджених колишніх правоохоронців (так звану «червону зону», що у Мені на Чернігівщині), де на нього вже нібито «чекає відгороджений сектор». Голова Державної пенітенціарної служби України Олександр Лісіцков прокоментував ці слова Луценка, що він «перебуватиме у колонії на рівних умовах з іншими засудженими».

І наостанок. Власну думку щодо справи Луценка оприлюднив на своїй сторінці у Facebook міністр з надзвичайних ситуацій Віктор Балога. Колишній член команди Ющенка переконаний, що справу іншого колишнього члена цієї ж команди потрібно закривати, бо вона «валиться». «Якщо немає підстав і не достатньо доказів — справу треба закривати. І все, крапка!» — написав пан Балога.

А ТИМ ЧАСОМ...

Генпрокуратура Італії не бачить підстав для екстрадиції екс–«губернатора» Харківської області Арсена Авакова в Україну. Про це написав Аваков на своїй сторінці в мережі Facebook, опублікувавши переклад «офіційної позиції Генеральної прокуратури республіки Італія з даного питання» та скановану копію оригіналу.

«У цьому документі Генпрокуратура Італії не тільки відмовляється підтримувати обвинувачення проти мене, а й підкреслює політичну вмотивованість справи як елемент системи виборчого правосуддя в Україні. Як елемент загального ряду політично доцільних звинувачень», — зазначає екс–чиновник, якого в Україні обвинувачують у зловживанні службовим становищем.