Коли білий халат не годує

20.07.2012
Коли білий халат не годує

Київські медики не пригадують чогось подібного за останні десять років. Уже два тижні їм без жодних адекватних пояснень затримують зарплатню. Регіональний орган управління — Головне управління охорони здоров’я при міській адміністрації — як води у рот набрало. Лікарям не дозволяють говорити про проблему та писати скарги. Керівники столичних лікарень лише розводять руками — мовляв, грошей нібито не стало через єврочемпіонат.

Певне «покращення» поки що прийшло лише до працівників міської станції швидкої допомоги. Їм 11 липня таки виплатили зарплату за минулий місяць. У решті медзакладів, якими опікується місто, а не безпосередньо міністерство, лікарі працюють на правах волонтерів.

 

Найбільше страждають найбідніші

«У нас уже мав бути аванс за липень — 15—18–го числа. Але за червень ще не дали зарплатні, — розповідає нам на правах анонімності медпрацівник однієї зі столичних лікарень Ірина. — Добре хоч «швидкій допомозі» виплатили, бо це ж узагалі ганьба була б. А всі решта лікарень, підпорядкованих Головному управлінню охорони здоров’я, з 5 числа не бачать грошей. На роботу ми поки що ходимо, але все частіше заходять розмови про страйк».

Пані Ірина зазначає, що і вона, і її колеги опинилися в патовій ситуації. Адже керівництво медичних закладів забороняє підлеглим звертатися до столичної адміністрації, ради та Управління охорони здоров’я з вимогами та скаргами. Жінка каже: їх залякують звільненнями навіть за поширення інформації про затримку зарплатні. А київська телефонна послуга «Кожен дзвінок важливий» — «гаряча лінія» 15–51 Черновецького, а тепер Попова — чує не всіх, бо не розглядає анонімні звернення. Відтак проблеми нібито і немає.

Найприкріше, що від без­грошів’я найбільше страждають ті, кому зарплати і без того вистачало лише на найнеобхідніше. Медики зазначають у коментарі для «УМ», що чи не половина персоналу столичних лікарень у Києві не мешкає. Приїжджі переважно працюють медсестрами, санітарками та реєстраторками з найнижчими ставками, значну частину заробленого витрачаючи на проїзд до Києва і назад — іноді це до 40 гривень на день.

«Наприклад, медсестра «брудними» отримує 1200 гривень, медсестра вищої категорії — 1370 гривень. Приїжджі працюють за такі гроші, бо кияни не дуже погоджуються стільки отримувати. А в селах і райцентрах роботи просто немає, — каже пані Ірина. — Крім того, ті медики, що пішли у відпустки, відпочивають удома, оскільки не можуть кудись поїхати — бо ж не виплатили відпускних».

«Євро «з’їло» все»

Тим часом у Київраді, схоже, і насправдi проблеми не бачать. Обмежуються лише інформацією про певне недоотримання коштів сферою охорони здоров’я. «Цього року Державний бюджет покрив лише 60% коштів, необхідних місту на сферу охорони здоров’я. При цьому столиці довелося вкласти чималий ресурс у гідну підготовку до Євро–2012. Тепер, щойно з’являється додаткова фінансова можливість, ми спрямовуємо гроші на медицину, освіту та соціальний захист», — пояснює на своєму сайті колишня співголова «Блоку Черновецького» Алла Шлапак.

До речі, про Євро–2012. Медикам головні лікарі на запитання про зарплатню так і відповідають: «Євро з’їло все», і не радять найближчим часом чекати ні муніципальних надбавок, ні зарплат. У деяких медзакладах пообіцяли розрахуватися 25 липня. Проте кілька таких «дедлайнів» називали і до цього — ще в перших числах місяця.

Гроші спрямували на вибори?

Однак член бюджетної комісії Київради Андрій Странніков каже, що Євро–2012 — не більше, ніж ширма, за якою влада намагається приховати істинні причини заборгованостей. «Чемпіонат не міг «усього з’їсти», бо на сьогодні міський бюджет по об’єктах Євро розрахувався повністю. Більше того, не так давно Головне управління з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу доповідало про повернення частини коштів, які не витратили, до бюджету», — каже «УМ» Андрій Странніков. За його словами, істинна причина затримки зарплат — проблематичне надходження коштів до загального фонду міського бюджету та переорієнтація коштів на «популістські статті» перед виборами.

«Надходження до бюджету погано відбувається від продажу чи оренди землі — станом на квітень виконання плану щодо продажу землі було на рівні 25 мільйонів, це 3%. Плюс до того — цього року КМДА хоче щедро розрахуватися з пенсіонерами і малозабезпеченими. Адже видаткову частину програми «Турбота» було збільшено аж на 430 мільйонів гривень, — каже пан Андрій. — Згадаймо ще, що останні роки Київ постійно бере кредити. У такій ситуації не могло обійтися без постраждалих».

 

ЦИТАТА

Тетяна Монтян, юрист:

— Абсолютно не дивно, що на всіх язиках мовчить збанкрутіла клоунська мерія. Не дивно, що мовчать головні лікарі — бо ж посади значно дорожчі за честь, совість, самоповагу та професійну солідарність iз не настільки «успішними» в адміністративному плані колегами. А деякі головні лікарі взагалі навіть у депутати зібралися — від Партії регіонів, звісно. Нащо ж рота роззявляти?

 

А ТИМ ЧАСОМ...

Попри затримки із зарплатнею, Київська міська адміністрація заявляє, що, аби медична допомога у столиці стала ефективною, «місто не пошкодувало ні сил, ні ресурсів». Мовляв, «цьогоріч на утримання станції швидкої медичної допомоги Київ виділив на 38,2% більше коштів, ніж минулого року. Тобто швидка медична допомога отримує на 546,9 тисячi гривень більше», — йдеться у відповіді на запит «України молодої». Причин, через які лікарі «швидкої» отримали гроші за червень із запізненням, а за липень ще не отримали авансу, нам не назвали.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>