Від Геродота до Людовика

У фонди бібліотек почала надходити унікальна книга відомого одеського вченого–філософа Євгена Акимовича «Європейська культура в афоризмах і висловах», що містить переклад українською мовою і транскрипцію чотирьох із половиною тисяч «крилатих» виразів видатних особистостей від античних часів до наших днів. Як зазначив на презентації в Одеській держтелерадіокомпанії письменник Станіслав Стриженюк, «подібну працю «Крилаті слова» видав свого часу німецький учений Георг Бюхман, згодом російські дослідники Марія та Микола Ашукіни, у 1964 році вийшов збірник «1000 крилатих виразів українською мовою», завдяки яким у живу мову повернулися напівзабуті афоризми, Геродота відновлено у статусі «батька історії», а Людовика XIV — «короля–сонця».

Однак уперше в такому обсязі європейські афоризми та вислови перекладено українською мовою і подано у транскрипції з латинської, англійської, французької, польської, німецької та італійської мов, наголосив пан Стриженюк: «Причому для зручності читача їх розміщено в алфавітному порядку — від першої букви першого слова виразу, а також вміщено алфавіти тих мов, якими подав їх автор у своїй книзі». «Звісно, здійсненню цього масштабного дослі­дження, пов’язаного з опрацюванням афоризмів славетних мудреців, починаючи від епохи Відродження до наших часів, сприяло досконале володіння Акимовичем усіма мовами, якими вони були вперше мовлені й подані в цьому дослідженні, — сказав журналіст Богдан Чуфус. — Хоча автор зауважує, що після осягнення коштовних іскор істини, якими пересипано видання, читач «знатиме більше, аніж містить ця книжка. Бо читання — співпраця автора і читача».

Як зазначалося на презентації, дослі­дження Євгена Акимовича відрізняється від схожих видань радянської доби не лише своєю науковою ґрунтовністю, а й тим, що серйозний вчений і філософ, на відміну від попередників, уник ідеологічної заангажованості. Керуючись тим, як наголосив у передмові до книги, що «лише внутрішня свобода кожного є запорукою свободи людини в суспільстві, бо мінімалізує зовнішній вплив на громадян. І саме кількістю вільних людей визначається творчий потенціал супільства, що ґрунтується на європейських цивілізаційних засадах».

Видання стало своєрідним підсумком 10–томної серії досліджень «Нариси української культури», виданої доцентом кафедри філософії та культурології Одеського Національного економічного університету протягом останнього десятиріччя. І допоможе читачеві збагнути, на переконання учасників презентації, власну унікальність, зробити все, щоб ствердитися в цьому і наповнити життя гідними вчинками. Особливу цінність має книга для молодих людей, передусім студентства, що прагне пізнати європейську культуру, яка стала колискою світової цивілізації.

Юрій КУРГАН