Існує чимало підстав і обставин для того, щоб вважати червень 2004 року рубежем, що відокремлює один від одного два етапи відносин між Україною та Європейським Союзом. Саме у цій «рубіжності», власне, й полягає новизна нинішніх українсько-європейських взаємин. Визначальною особливістю цих взаємин слід вважати їхній перехідний характер. Переважна більшість із того, що раніше існувало й тією чи іншою мірою функціонувало, здебiльшого втрачає свою значущість й актуальність, тоді як нова модель двосторонніх відносин тільки-но починає вимальовуватися.

«У своїй хаті — своя правда, і сила, і воля», а комусь — і своя тюрма. Так сталося з Саддамом Хусейном. Незадовго після того, як Надзвичайний та Повноважний посол США Джон Неграпонте передав вірчі грамоти новому президенту Іраку Газі Аль-Явару, чим було урочисто засвідчено відновлення розірваних ще 1990 року дипломатичних взаємин між країнами, американці вручили іракцям іще один важливий фетиш — Саддама Хусейна. Його в компанії з iще 11 помітними діячами правлячої за часів диктатора партії БААС було перевезено на батьківщину, відтак виноситиме їм покарання вже іракський суд. Як припускає Бі-Бі-Сі з посиланням на достовірні джерела, кривавий диктатор уже сьогодні може постати перед судом, але, ймовірніше, це буде коротке попереднє слухання, а сам процес набере сили десь за місяць. Йому, як припускають спостерiгачi, загрожує смертна кара.