Усіх нас зареєструють...

      Реформаторський процес іде повним ходом: поки Конституційний Суд вивчає ухвалені парламентом зміни до Основного закону, народні обранці теж склавши руки не сидять. Оскільки багато тонкощів політичної системи регулюють законодавчі акти, парламентарії ще перед тим, як узятися переписувати конституційні статті, домовилися переглянути й деякі закони. Скажімо, стовідсотково пропорційну систему виборів до Верховної Ради вже ввели, закон про вибори Президента ухвалили, а тепер справа дійшла й до давньої болячки — Державного реєстру виборців. Останні парламентські вибори (а також усі наступні довибори) яскраво продемонстрували, що зі списками громадян, наділених правом голосу, в нас далеко не все гаразд. Під час обговорення Закону «Про державну реєстрацію виборців», яке позавчора проходило у сесійній залі, народні депутати цитували листи від виборців, які по 30 років мешкали на одному місці й завжди сумлінно ходили голосувати, і тільки у 2002-му (2003-му, 2004-му) не знайшли у списках ні своїх прізвищ, ні — траплялося й таке — навіть багатоквартирних будинків, у яких прописані.

      Як наголосив, представляючи цей законопроект від імені «конституційної» комісії ВР, «наш українець» Юрій Ключковський, проблеми такого штибу зазвичай пов'язані з тим, що списки виборців складаються лише на рівні органів місцевого самоврядування. «У результаті ми маємо проблеми, коли за браком часу передаються списки попередніх виборів, де є прізвища давно померлих людей, а також тих, хто покинув місце проживання чи переїхав». У разі ж, якщо існуватиме державний реєстр виборців, розпорядником якого буде Центральна виборча комісія, таких «проколів» бути не повинно. При цьому, за словами Ключковського, такий реєстр діятиме не лише на загальнонаціональних, а й на місцевих виборах.

      Переконати своїх колег у потребі впорядкувати перелік громадян, наділених правом голосу, Юрію Богдановичу було нескладно, тож коли головуючий поставив проект на голосування, у зеленому рядку табло висвітилася симпатична цифра 333 — закон прийнято в першому читанні. Це означає, що на наступних виборах Президента Державного реєстру виборців iще не існуватиме, бо навіть у тому разі, якщо в цілому цей законодавчий акт ухвалять на початку наступної сесії парламенту, а Леонід Кучма одразу його підпише, чинності закон набуває лише з 1 січня 2005 року. Щоправда, на думку лідера Української народної партії, заступника голови фракції «Нашої України» Юрія Костенка, норми Закону «Про державну реєстрацію виборців» можна використати вже цієї осені, під час президентської кампанії-2004. «Для цього необхідно, щоб ЦВК дала доручення відповідним органам влади провести звірку документів щодо виборців, — вважає народний депутат. — Якщо цю роботу розпочати вже сьогодні, до жовтня цього року її можна завершити — це дасть можливість якщо не виключити, то хоча б мінімізувати кількість «мертвих душ».

      До речі, вчора Верховна Рада продовжила впорядковувати виборче законодавство, 285 голосами «за» ухваливши нову редакцію Закону «Про Центральну виборчу комісію». У якому, зокрема, є й така цікава норма, як продовження строку повноважень члена комісії з 5 (як зараз) до 7 років. Скільки часу перебуватимуть на своїх посадах уже призначені на п'ятирічний термін центрвиборчкомівці, так і не ясно, хоча з огляду на те, що в Україні закони не мають зворотної дії, можна припустити, що у 2006-му (в разі затвердження конституційної реформи) Верховну Раду вже «обиратиме» інший склад ЦВК.