Ми, жителi сiл Старi Кривотули та Красилiвка, Новi Кривотули та Терновиця, вимушенi звернутися до керiвництва держави зi сторiнок авторитетної газети «Україна молода», позаяк опинилися в становищi голодранцiв, зневажених колишнiм нашим колгоспним керманичем. На територiї наших чотирьох сiл до 2001 року дiяв колгосп «Ленiнська iскра», керiвником якого був вiдомий на Прикарпаттi господарник Дмитро Миколайович Палiй, уродженець села Новi Кривотули.
Пiсля указу Президента України щодо реформування КСП «Ленiнська iскра» припинила iснування в дуже дивний спосiб. Про проведення зборiв у 2000—2001 роках пайовикiв нiхто не повiдомляв, вони нiкого не уповноважували представляти свої iнтереси, тому й не знали про прийнятi тодi рiшення. І це при тому, що матерiально–технiчну базу колгоспу станом на 2001 рiк вважали однiєю з найкращих серед КСП областi.
Згодом стало зрозумiло, що справедливо роздiлити колгоспне майно мiж пайовиками не входило в плани Д. М. Палiя та його компаньйонiв. Реформувати колгосп керiвник почав iз того, що основну частину автопарку — КамАЗи, Супер–МАЗи, трактори та комбайн вартiстю 400 000 гривень, який жодного дня не працював на полях колгоспу, вивезли в новостворенi приватнi пiдприємства схiдних областей України.
Пiсля проведення всiх манiпуляцiй (примiром, двоповерховий, цегляний, розмiром 24х12 метрiв адмiнбудинок «потягнув» лише на 5 600 гривень) загальну вартiсть майна було оцiнено в 3 млн. 724 тис. гривень. Із милостi Д. М. Палiя нам, 1864 пайовикам, пiд майновi паї видiлили 11 вiдсоткiв нелiквiдного, знищеного майна на суму 436 тисяч гривень, що майже не перевищувало вартiсть тiльки одного вивезеного в незаконний спосiб комбайна. Майже 50 пайовикiв отримали сертифiкати на суму вiд 1 до 10 гривень. При цьому голодного пса, що тинявся колгоспним двором, за формулою «розпаювання по–кривотульськи», було оцiнено в 47 гривень i внесено до майна пайового фонду.
Крiм того, до 2001 року жителi названих сiл вносили грошi в касу колгоспу, аби одержати цеглу, шифер, цемент та iншi будiвельнi матерiали. Щоб розрахуватися з цими людьми пiд час реформування КСП, було залишено лiквiдного майна на суму понад 1 млн. 700 тис. гривень. Тодi власнi грошi в касу внесли понад 480 селян. Станом на квiтень 2011 року Д. М. Палiй частково розрахувався лише з 10 особами. Йому, очевидно, вигiднiше продавати майно й класти грошi у свою кишеню, не сплачуючи жодної копiйки до бюджету. Нашi звернення до органiв влади та правоохоронних органiв усiх рiвнiв були залишенi без реагування або знехтуванi.
Розумiючи, що нам нiхто не хоче допомогти, ми вперше в 2007 роцi зiбралися на збори пайовикiв та прийняли рiшення про передачу майна, яке було залишене для розрахунку з нами, в комунальну власнiсть територiальних громад. Це рiшення дуже не сподобалося пану Палiю, i за допомогою судiв рiзних iнстанцiй збори було визнано незаконними лише з тiєї причини, що рiшення ухвалювали уповноваженi, обранi на зборах пайовикiв у кожному селi окремо, а не всiма пайовиками, зiбраними в одному мiсцi.
Пiсля цього ми звернулися до Тисменицького суду, щоб той зобов’язав Д. М. Палiя провести збори пайовикiв, якi не проводили з 2001 року, незважаючи на те, що, згiдно з рiшенням зборiв пайовикiв вiд 2001 року, їх мали проводити раз на шiсть мiсяцiв i до закiнчення паювання.
Тисменницький районний суд зобов’язав пана Палiя провести збори пайовикiв. Це рiшення не сподобалося пану Палiю, i вiн знайшов «порозумiння» в апеляцiйному судi Івано–Франкiвської областi, пiсля чого рiшення про зобов’язання провести збори було скасовано.
У 2009 роцi пайовики знову зiбралися на збори, на яких були присутнi представники районної влади та мiсцевих засобiв масової iнформацiї. Тодi пiд час виступу Д. М. Палiй не змiг нам пояснити, коли буде закiнчено паювання та проведено остаточнi розрахунки. Прийнятi рiшення на зборах 2009 року знову не сподобалися Д. М. Палiю, i знову почалася судова тяганина, яка триває донинi.
Мета нашого колишнього колгоспного вожака цiлком зрозумiла: вiн хоче заволодiти та особисто розпоряджатися всiм майном.
Просимо захистити нашi конституцiйнi права. Президент Вiктор Янукович обiцяв, що почує кожного, але нас, пайовикiв, нiхто не чує, не бачить i не хоче знати. Але ж нас — понад тисяча осiб!
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
