Оля Шевченко була впевнена у своєму майбутньому. Фото з сімейного архіву родини Шевченків.
Жителі Черкас Володимир та Ірина Шевченки звернулися до народних депутатів Миколи Томенка та Миколи Катеринчука, аби ті допомогли встановити істину про те, що насправді сталося з їхньою 23–річною донькою Олею. Тіло дівчини вже більше двох місяців знаходиться у морзі обласного центру, а вбиті горем батьки не вірять у висновок слідства про те, що їхня дитина вчинила самогубство.
За словами батьків, у доньки було багато планів на майбутнє. Минулого року вона закінчила університет за спеціальністю китайська філологія та мова, добре володіла англійською, хотіла підробляти перекладачем під час проведення в Україні «Євро–2012». У вересні цього року Оля збиралася поїхати на практику до Китаю, а поки працювала у одній із фотостудій Києва.
Вранці 6 травня дівчина пішла на роботу і зникла. А через тиждень тіло дівчини знайшли аж на Закарпатті, на залізничній колії перегону Воловець — Скотарське, що за тисячу кілометрів від столиці.
«Для чого потрібно було їй їхати так далеко, щоб вчинити самогубство? Будь–який психолог скаже, що не може бути, щоб людина перед цим тиждень десь їздила. Я переконаний, що на залізничній колії вона взагалі не була», — стверджує згорьований батько дівчини Володимир Шевченко. За його словами, слідів насильницької смерті на тілі доньки не зафіксовано, алкоголю в крові теж не знайдено, а слідчі стверджують, що травми в районі грудної клітки виникли в результаті залізнично–дорожнього травмування.
Батьки Ольги Шевченко почали власне розслідування і добилися того, аби Закарпатська транспортна прокуратура порушила кримінальну справу за фактом умисного вбивства. «Правоохоронці на Закарпатті кажуть, що донька стрибнула під поїзд, але на тілі немає синців. Лише на кісточках рук незначні подряпини, можливо, наслідки її боротьби. І над бровою розрубано, десь шість сантиметрів, зшито стіжком», — говорить Володимир Шевченко.
Він не вірить у версію самогубства, каже, як це треба було стрибати під потяг, щоб відразу впасти під колеса. Адже слідів удару від зіткнення з потягом до падіння на тілі теж немає. А ще дивується, чому в сумці доньки, яку йому віддали, не було речей, котрі б доводили, що вона збиралася в далеку дорогу — ні косметики, ні засобів гігієни.
Батько не розуміє, чому йому досі не показали фото з місця, де знайшли його доньку. Говорить, що колеги Олі ту фотографію бачили й стверджують, що вона там вдягнена у білі шорти та куртку з капюшоном, на ногах — гумові чоботи. «У неї такого одягу та взуття не було», — наголошує Володимир Шевченко.
Батьки Ольги переконані, їхню доньку викрали і вбили, аби забрати її органи для трансплантації. Вони кажуть, що на її тілі є дивний розріз вздовж і впоперек грудної клітки.
«Ми з цього приводу багато чого «накопали». Досвідчені медики розказали нам анонімно, що є термін «поставити людину на хрест». Той, що впоперек ріжеться ножем–тесаком, аби стався різкий відтік крові, щоб звільнилися органи і не було закупорки судин, — говорить пан Шевченко. — І найстрашніше, що це роблять на живій людині, без наркозу, щоб не постраждали нирки, а потім такі розрізи видають за залізничні травми».
«Я хоч і не лікар, але за останні два місяці багато з’ясував, зокрема й те, який має вигляд тіло після зіткнення та перерізання поїздом. У Олі порізи вздовж і впоперек перемотані бинтами, знайдіть хоч одне пояснення — звідки вони взялися?» — важко зітхає Володимир Володимирович.
Отже, батько вимагає повторної судмедекспертизи тіла доньки, бо має багато запитань, які залишаються без відповіді. Він наполягає, аби експертизу проводили в його присутності, за участі кількох судмедекспертів, у тому числі незалежних. А ще хоче, аби відсторонили слідчого, який веде цю кримінальну справу, а розгляд справи передали до Києва.
«За весь час слідчий жодного разу не спитав, що ж у нас за факти і докази, чого нас беруть сумніви. На наші дзвінки одна відмовка, що «це таємниця слідства», — обурюється Володимир Володимирович.
Тим часом свої депутатські запити з цієї справи до Генпрокуратури вже направили народні депутати Микола Томенко та Микола Катеринчук.
Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>
Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>
Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>
Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>
Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>
Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>
