Штефан Фюле: Євросоюз не може розв’язати проблеми своїх сусідів замість них самих

Через рік після запуску оновленої європейської політики сусідства єврокомісар із питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле налаштований оптимістично. «ЄС швидко та цілеспрямовано формував основи нової європейської політики сусідства і зараз набагато краще підготовлений до того, щоб розвивати взаємини з кожним з партнерів настільки, наскільки дозволяють їхні очікування, потреби та можливості», — каже пан Фюле в інтерв’ю з нагоди виходу нещодавнього звіту Єврокомісії щодо прогресу в реалізації Європейської політики сусідства.

«Євросоюз вважають надійним партнером не лише уряди, а й громадяни сусідніх країн»

— Пане Штефане, як ви оцінюєте відносини Євросоюзу з партнерами на даному етапі?

— Відносини ЄС із сусідами зараз перебувають у поворотній точці. З часу затвердження нової Європейської політики сусідства у травні 2011 року, заснованої на взаємній відповідальності та міцнішому партнерстві зі спільнотами, ЄС швидко та цілеспрямовано закладав нові основи політики. Ми можемо сказати, що зараз ми більш підготовлені до того, щоб розвивати відносини з кожним із партнерів настільки, наскільки дозволяють їхні очікування, потреби та можливості. У нас є новий інструмент і після підписання Лісабонського договору — набагато збалансованіший підхід.

Цей підхід уже приносить обнадійливі результати. Після років порівняної стагнації демократія дедалі впевненіше пробиває дорогу в країнах партнерства. Загальна тенденція вказує на більш відповідальну форму урядування та зростання поваги до прав людини, основоположних свобод. Структурні реформи, там де вони впроваджуються, допомогли зменшити рівень бідності та залучити іноземні інвестиції, але водночас залишаються важливі соціальні виклики. Подальше наближення до норм і стандартів ЄС зробило свій внесок у зміцнення торговельних зв’язків, попри несприятливий економічний клімат. Більш інтенсивна секторальна співпраця з ЄС допомагає у вирішенні транспортних і енергетичних проблем, а також у вирішенні екологічних і кліматичних викликів. Євросоюз та його сусіди повинні зараз зберегти імпульс для зміцнення відносин.

— Ви багато подорожували країнами–сусідами ЄС. Яке ставлення там до Євросоюзу, чи сприймають його як чесного і надійного партнера?

— Без зайвих самовихвалянь можу сказати: Євросоюз бачать як надійного партнера, що виконує взяті зобов’язання. Це оцінка не лише органів влади країн–партнерів, а й громадянського суспільства, з яким я мав нагоду часто спілкуватися протягом останнього року. І таке сприйняття підтверджують факти. ЄС багато зробив за останні 12 місяців. Ми адаптували інструменти здійснення нашої політики. Ми продовжували роботу над договірними відносинами, здобули повноваження для нових переговорів з питань торгівлі, ініціювали діалог з приводу мобільності, переорієнтували і збільшили нашу фінансову допомогу (600 мільйонів євро на підтримку демократичних змін, економічного розвитку та міжособистісних контактів). Також завдяки новим і більшим повноваженням Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку ми відкрили доступ для додаткових суттєвих інвестицій у країнах–партнерах.

Очевидно, що таку політику треба підтримувати. Більшість країн вітає нову політику добросусідства ЄС і вже виказала готовність іти шляхом політичних та економічних реформ з подвоєною рішучістю та ще глибше співпрацювати з ЄС.

«Ставлення України до демократичних цінностей та верховенства права буде вирішальними для політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС»

— Які пріоритети Європейського Союзу на Сході, особливо в контексті «Східного партнерства»?

— Основний пріоритет у наших стосунках зі східними партнерами — це ефективне втілення амбітної програми, окресленої на Варшавському саміті «Східного партнерства» у вересні 2011 року. Ми будемо підтримувати проведення реформ у країнах–партнерах, щоб завершити процес переходу до сталих демократій, заснованих на конкурентній ринковій економіці. Таким чином, ми запропонували нашим партнерам тісне політичне співробітництво та глибоку економічну інтеграцію.

Важливо, що наша співпраця зі східними партнерами заснована на спільній відданості засадничим цінностям демократії, прав людини та верховенства права. Тож подальше посилення демократії в країнах–партнерах залишається нашим основним пріоритетом. У травні 2012 року Верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики і політики безпеки та Європейська комісія оприлюднили дорожню карту «Східного партнерства», яка спрощує впровадження цієї програми і надає засоби для більш регулярного моніторингу.

Наші головні інструменти у впровадженні плану дій щодо «Східного партнерства» — це угоди про асоціацію з ЄС, що також передбачають впровадження широких і всеохопних зон вільної торгівлі на відповідних територіях. Ми завершили переговори щодо такої угоди з Україною, і тепер її показники, особливо щодо поваги до демократичних цінностей та верховенства права, будуть вирішальними для політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС. Із Молдовою, Грузією, Вірменією та Азербайджаном переговори з приводу угод про асоціацію вже відбулися, і нашим пріоритетом є вдосконалити їх якнайшвидше, так, щоб до наступного саміту зі «Східного партнерства», восени 2013 року, ми були близькі до кінцевого доопрацювання або навіть мали можливість розпочати їх впровадження.

Також у нас є амбітний план дій щодо мобільності громадян країн–партнерів, фінальною метою якого є безвізовий режим. Україна та Молдова вже впрова­джують план дій щодо візової лібералізації. Грузія продовжує впроваджувати домовленості щодо спрощеного отримання віз та реадмісії, і незабаром Європейська комісія презентує дорожню карту. Дві країни Південного Кавказу ведуть переговори щодо таких самих домовленостей. Розпочати переговори щодо подібної угоди Євросоюз також запропонував Білорусі.

Триватиме й наша тісна співпраця з партнерами над Програмою всеохопної інституційної розбудови, що має на меті зміцнити компетенції урядів країн–партнерів. Водночас ми рішуче налаштовані поглиблювати наше партнерство з громадянським суспільством, збільшувати фінансову допомогу неурядовим організаціям та більше інвестувати в молодь з країн «Східного партнерства» шляхом посилення участі у нашій навчальній програмі «Еразмус для всіх».

«Росія — найбільший сусід ЄС, і ми дуже залежимо одне від одного»

— Які поточні цілі та пріоритети стратегічного партнерства ЄС із Росією?

— Росія є одним із ключових партнерів на міжнародній арені: це наш найбільший сусід, і ми є дуже взаємозалежними. Ми пов’язані у сферах торгівлі, інвестицій, енергоносіїв, а також людськими взаєминами. Для нас важливо, щоб Російська Федерація рішучіше взялася за більшість глобальних викликів. Росія ж потребує нас не лише як ринок, а й заради такої необхідної для неї модернізації, а також як партнера на міжнародному рівні, де наші позиції у більшості випадків збігаються.

Основні пріоритети нашого стратегічного партнерства з РФ можна підсумувати таким чином: ми прагнемо об’єднаного економічного простору, в якому на основі правил Світової організації торгівлі та зближення законодавчого регулювання уповні б реалізувався потенціал торговельної взаємодоповнюваності ЄС—Росія. ЄС також хоче відчути привабливий інвестиційний клімат у відкритій, диверсифікованій та конкурентній російській економіці. Багато заходів у рамках «Партнерства заради модернізації» підтримує цю мету, і робота над нею триває. Також триває робота над безвізовим режимом, яка зможе просунутися далі, щойно всі технічні умови сторін буде узгоджено.

Енергетична торгівля є саме тією галуззю, де ми особливо пов’язані (Росії потрібен наш ринок так само, як і нам потрібні її нафта та газ). Тут нашою метою є ефективний захист інвестицій, чесний взаємний доступ і конкуренція, а також повага до вільного вибору всіх інших партнерів. Ми б хотіли наблизити наші позиції щодо ключових питань міжнародної політики. Таких як процес мирного врегулювання на Близькому Сході, ситуація в Ірані чи Сирії. А також щодо задавнених конфліктів у нашому спільному близькому зарубіжжі та глобальних викликів — запобігання поширенню ядерної зброї, тероризму та контрабанді наркотиків. Ми робимо це, поміж іншого, через інтенсивний політичний діалог (ми маємо в Росії більше зустрічей на різних рівнях, аніж із будь–якою іншою третьою стороною). Постійно йдуть розмови про те, як посилити співробітництво в галузі кризового управління, галузі, де ми можемо використовувати попередній досвід.

Зрештою, сприяння ефективному управлінню, закріплення верховенства права та прав людини в Російській Федерації залишається керівним принципом у наших контактах із російською владою, у тому числі й через двосторонні консультації з питань прав людини, що відбуваються двічі на рік.

«Лише тим партнерам, які рішуче беруться до політичних реформ та поважають базові демократичні цінності, ЄС надає свої найамбітніші пропозиції»

— У рамках цього партнерства, які виклики ЄС вважає найсерйознішими з–поміж тих, що є спільними для його сусідів як на Сході, так і на Півдні?

— Я б зупинився на трьох головних взаємопов’язаних викликах для ЄС. По–перше, це вирішення поточних конфліктів. Та будьмо чесні: головна відповідальність за них лежить на сторонах протистояння, і саме від їхнього бажання залежить, чи буде знайдено компроміс. Інакше не слід чекати, що тривалі міжнародні посередницькі зусилля у звичному форматі призведуть до прориву. Повна реалізація потенціалу європейської політики партнерства та сусідства вимагатиме більш надійних і тривалих зусиль від зацікавлених країн–сусідів заради успіху в розв’язанні конфлікту. І навпаки, ЄС готовий надати необхідну підтримку у впровадженні таких рішень, як тільки вони будуть досягнуті.

Побудова й зміцнення сталих демократій залишається другим головним викликом. Тут ми маємо прогрес, проте у деяких країн попереду ще довгий шлях у вирішенні цього питання. Свобода вираження думок, зібрань та об’єднань має бути гарантована законодавством і на практиці, а висока культура поваги до прав людини мати підтримку в усіх галузях. Передусім ідеться про захист від усіх форм дискримінації як в політиці, так і в повсякденному житті. Це створить простір, де громадянське суспільство зможе відігравати вирішальну роль у демократизації життя, що, у свою чергу, забезпечить сталість реформ та включення в процес їх впрова­дження.

Третій виклик — це сприяння всеосяжному економічному розвитку. Безробіття, соціальна маргіналізація, нерівність та бідність перебувають у самому епіцентрі народних страхів за майбутнє в усіх країнах. Ці явища — серед ключових причин нестабільності та безладів, які потребують вирішення задля побудов стійких демократій. Вони вимагають від країн–партнерів реформ і розробки комплексних підходів у політиці працевлаштування, а також економічній, податковій, соціальній і освітній політиках. ЄС готовий підтримати такі реформи шляхом цілеспрямованих заходів, що сприяли б соціальній згуртованості та працевлаштуванню громадян (а особливо молоді).

— Розкажіть докладніше про принцип «більше заради більшого» (більше коштів на нові реформи), який ЄС застосовує у своїй політиці щодо сусідів. Чи означає це більшу взаємозалежність?

— Ідеться не лише про врівноваження коштів та реформ! Підхід «більше за більше», якому ЄС приділяє підвищену увагу, означає, що лише тим партнерам, які рішуче беруться до політичних реформ та поважають базові цінності прав людини, демократії та верховенства закону, ЄС дає свої найамбітніші пропозиції. Йдеться, зокрема, про можливість економічної інтеграції, мобільність населення, а також, звичайно, про більшу фінансову підтримку Євросоюзу.

— Євросоюз є найбільшим донором у світі. Наскільки його підтримка модернізації в країнах сусідства відповідає поставленим цілям?

— Підтримка модернізації з боку ЄС має значний вплив. І досягнення останніх двадцяти років наочно демонструють це. Держави–члени ЄС самі здійснили важливі реформи в напрямку модернізації і можуть поділитись із третіми країнами багатим досвідом. Я вважаю, що наш вплив обмежений не стільки обсягом нашого фінансування, скільки готовністю наших партнерів просуватися на шляху реформ. Хоч би як ми сприяли нашим сусідам у розв’язанні їхніх проблем, ми не можемо і не хочемо розв’язувати їх замість них.

Підготувала Леся ВОЛОШКА
(За матеріалами Інформаційного центру Європейського сусідства в Україні).

ДОСЬЄ «УМ»

Штефан Фюле

Народився 24 травня 1962 р. в чеському місті Соколово. У 1980—1981 рр. навчався на філософському факультеті Карлового університету.

У 1981—1986 рр. навчався у Московському державному інституті міжнародних відносин.

У 1995—1996 рр. очолював департамент зі зв’язків з ООН, у 1996—1998 рр. — департамент політики безпеки міністерства закордонних справ Чехії.

У 1998—2001 рр. — посол Чехії в Литві.

2001—2002 рр. — заступник міністра оборони Чехії.

2003—2005 рр. — посол у Великій Британії.

2005—2009 рр. — постійний представник Чехії при НАТО.

2009 р. — міністр з європейських справ.

З 2010 р. — Європейський комісар з питань розширення і політики добросусідства.

Одружений, має трьох дітей.

ГЛАС НАРОДУ

Європейський Союз своєю дбайливістю й надійністю нагадує собаку — до такого висновку дійшла більшість респондентів соціологічного опитування, результати якого публікує сайт Інформаційного центру Європейського сусідства в Україні. Також серед асоціацій з ЄС — корова, слон і кінь.

Як свідчать висновки дослідження, що ґрунтується на позиції 110 лідерів громадської думки та 400 представників широких кіл громадськості України, більшість українців не лише вважають, що у нашої країни добрі взаємини з Євросоюзом, а й хочуть, аби ЄС відігравав іще більш важливу роль в Україні, передусім у таких пріоритетних сферах, як економічний розвиток та енергетична безпека.

Більшість лідерів суспільної думки оцінюють відносини з ЄС позитивно: 96% назвали Євросоюз важливим партнером України, 91% — добрим сусідом, а загалом 85% вважає, що від програм ЄС Україна отримує вигоду. При цьому 51% опитаних вважає: влада сприяє акціям ЄС в Україні, а решта дотримуються не такої оптимістичної думки.

Серед широкого загалу цифри трохи інакші — так, тільки 62% зазначили, що Україну з ЄС пов’язують дуже тісні партнерські відносини. При цьому 72% лідерів громадської думки і 57% широкого загалу вірять, що Євросоюз може сприяти справі миру й стабільності. Водночас більшість українських шанувальників ЄС лише вітала б участь Європейського союзу в таких сферах внутрішнього життя країни, як економічний розвиток, енергетична безпека, торгівля, навколишнє середовище, транспорт та безпека.