Міфічний Олександр Невський

12.07.2012

Скажiть, коли на українському телебаченнi закiнчиться росiйський балаган, що триває з ранку до вечора? А коли переглянеш програми українських телеканалiв, якi, до речi, теж не в руках українських власникiв, то тiльки дивуєшся. День у день крутять кiнострiчки росiйською з 60—70–х рокiв минулого столiття i новi — всi теж росiйськi: про бандитизм, розбiй, пограбування, вбивства, тюремнi iсторiї. Всюди стрiляють, п’ють, гуляють. Особливо про героїчну епопею в Чечнi полюбляють показувати, про те, як вони за два днi вiйни на Кавказi поховали близько ста тисяч своїх солдатiв i офiцерiв.

Є стрiчки про Другу свiтову вiйну, анi слова про армiю Власова, а от негативу про бандерiвцiв — скiльки завгодно.

Знiмають масово героїчнi позитивнi серiали про ментiв i армiю. Я багато рокiв вiдслужив у Ленiнградському вiйськовому окрузi, бачив зсередини росiйську армiю, а те, що показують у серiалi «Солдати», — просто комедiя, особливо коли чомусь саме українцiв , як зам­полiта Приходька та одесита прапорщика Шматька, виставляють придурками, злодiями. У цьому ж серiалi їхнi солдати вихвалялися вiйськовими здобутками Олександра Невського. Так от, свого часу в колишнiй царськiй бiблiотецi на Дворцовiй площi перечитав мемуари Катерини II. Вона чiтко записала, що князь Олександр народився в 1236 роцi, а вiйськове зiткнення невеличких загонiв росiян i шведiв, нiяк не Льодове побоїще, вiдбулося в 1242 роцi. То як шестирiчна дитина могла воювати зi шведами?..

До речi, в Сiмферополi в центрi мiста, на мiсцi мiського туалету споруджують ще одну величезну росiйську церкву, теж iменi неiснуючого Олександра Невського. А єдину українську церкву в Криму хочуть викинути на вулицю.

От вам i грiх, i смiх. А кажуть, що росiяни, хоча i не слов’яни (як уже доведено, їхнi коренi йдуть вiд угро–фiнiв i татаро–монголiв), усе ж начебто з українцями на словах хочуть мирно спiвiснувати. А на дiлi розпочали тривалий геноцид проти українцiв. І це робиться на телебаченнi, у ЗМІ, в усiх культурних i полiтичних засобах. Але не довiчно може бути мовчазним український народ...

Вiталiй ГОРБАТЮК,
член Спiлки журналiстiв з 1972 року,
в минулому — кореспондент
«Вечiрнього Ленiнграда»
Сiмферополь
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>