НОВИНИ ПЛЮС

Вотум довіри уряду Греції

Новий прем’єр–міністр Греції Антоніс Самарас отримав вотум довіри: у ніч на понеділок парламент схвалив його програму. «За» висловилися 179 із 300 депутатів — тобто винятково члени правлячої коаліції, до якої входять правоцентристська «Нова демократія», лівоцентристська ПАСОК і ліва ДІМАР. Решта 121 депутат висловилися проти. Самарас, який очолює «Нову демократію», що здобула найбільше голосів на виборах 17 червня, обіцяє провести пришвидшену приватизацію деяких державних об‘єктів, наприклад, залізниці, аби отримати необхідні для збалансування економіки кошти. Прем’єр визнає, що Греція не змогла вчасно зменшити свою заборгованість, але активно виступає за те, щоб країна залишилася в єврозоні. Програма нового уряду загрожує населенню країни зменшенням мінімальної зарплатні і збільшенням кількості безробітних.

Угорщина відкрила шлях до фінансової допомоги

Угорщина нарешті зможе отримати багатомільярдну допомогу від Міжнародного валютного фонду та Європейського Союзу. Це стало можливим після того, як минулої п’ятницi парламент країни ухвалив зміни до закону про центробанк, якими затверджується його незалежність. Свої голоси за це віддали депутати правлячої правої партії «Фідес», а також опозиційні соціалісти та зелені, тоді як праворадикали з «Йоббік» голосували проти. Тепер Будапешт зможе отримати від МВФ та ЄС позику в розмірі 15 мільярдів євро.

Імпічмент президенту Румунії оголосить народ?

29 липня в Румунії відбудеться загальнонаціональний референдум щодо відсторонення від влади президента Траяна Басеску. Доти обов’язки глави держави виконуватиме очільник Сенату Чрін Антонеску — представник правлячої лівоцентристської коаліції Суспільно–ліберальний союз, яка перемогла на виборах у травні і повела непримиренну боротьбу з президентом Басеску та його прибічниками. Антонеску став главою Сенату лише тиждень тому, після зміщення попереднього пропрезидентського спікера. За початок процедури імпічменту президента минулої п’ятниці проголосувало 258 із 432 депутатів Нижньої і Верхньої палат угорського парламенту. Суспільно–ліберальний союз звинувачує главу держави в «дуже серйозних діях, які можуть загрожувати функціонуванню державних інституцій».

Битва олігархів

У Вищому суді Лондона почалися слухання одного з найбільших комерційних позовів в історії британського правосуддя: із російським олігархом Олегом Дерипаскою судиться мільярдер Михайло Черной, який зараз мешкає в Ізраїлі. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, Черной стверджує, що вони з Дерипаскою були діловими партнерами, і вимагає компенсації за 13,2% акцій алюмінієвого холдинку РУСАЛ загальною вартістю понад мільярд доларів США. Дерипаска причетність Черного до його алюмінієвого бізнесу заперечує й запевняє, що той лише забезпечував «дах» його бізнесу на початку 1990–х.

16 мільярдів для Афганістану

Міжнародні донори вирішили виділити 16 мільярдів доларів допомоги на розвиток Афганістану, аби підтримати країну після виведення переважної частини іноземних військ. Згідно з рішенням, ухваленим під час зустрічі представників майже 80 країн та міжнародних банків у Токіо, ці кошти буде виділено впродовж чотирьох років. Найбільшими донорами Афганістану виступлять США, країни Євросоюзу та Японія.

Помер 95–річний «оскароносець»

У США на 96–му році життя помер лауреат премії «Оскар» Ернест Боргнайн. Почесну статуетку актор отримав 1956 року за головну роль у мелодрамі «Марті». Широкому загалові він найбільше відомий за роль у стрічці «Дика банда» 1969 року режисера Сема Пекінпа. Загалом Боргнайн зіграв у більш ніж 60 фільмах. Виходець із родини італійських емігрантів, він зумів здобути акторський фах завдяки стипендії після 10 років служби у ВМС США. Його першою помітною роллю стала поява у фільмі «Китайський корсар» 1951 року. Далі була роль у славетній стрічці режисера Фреда Ціннемана «Звідси і до вічності» (1953). До найкращих у кар’єрі Боргнайна також відносять ролі в чотирьох серіях вестерну «Брудна дюжина», пригодницькому фільмі «Трагедія Посейдона» та біблійному телесеріалі «Ісус із Назарета».