Після Революції троянд 2003 року давня дружба України з Грузією особливо зміцніла. Приклад кавказької держави надихав українців під час нашого Майдану, а карколомний успіх реформ, які впроваджувала команда Михаїла Саакашвілі, вселяв віру в те, що й у нас усе вийде. На жаль, не вийшло, але, хочеться вірити, лише «поки що». А доти залишається й надалі надихатися втіленням «грузинської мрії», яке невтомний президент Міша не припиняє ні на мить, і заодно навчатися на чужих помилках. Їх у грузинської влади, звісно, також вистачає.
У жовтні в Грузії відбудуться парламентські вибори. А 30 червня президент Саакашвілі оголосив про призначення нового прем’єр–міністра — Ніку Гілаурі на цьому посту змінив Вано Мерабішвілі. Цього 44–річного політика, який став одним із символів блискучих грузинських реформ, політологи часто називали одним із імовірних «наступників» Саакашвілі, друга й остання президентська каденція якого добігає кінця наступного року. Та, попри це, рішення президента вже не вперше стало несподіванкою. Неочікувані «перекидання» з одного відомства в інше успішних менеджерів, яких він набрав у свою команду, багато хто вважає одним із козирів грузинського лідера. Але Іване Мерабішвілі на своїй посаді був довгожителем — з кінця 2004–го й до призначення главою уряду він незмінно очолював міністерство внутрішніх справ. За цей час правоохоронна система Грузії зазнала такої разючої трансформації, якій не перестає дивуватися увесь світ. Із країни, де слово «міліція» було синонімом «корупції», а повнота влади належала всесильним «злодіям у законі», Грузія перетворилася на державу з чи не найвищим рівнем довіри до поліції (близько 90%), а про те, що таке хабар, звичайні грузини вже, мабуть, і забули.
Критикуючи Мішу і його команду за все і вся, навіть найзапекліша опозиція визнає надзвичайну успішність реформи правоохоронних органів. Тепер одному з її головних реалізаторів належить забезпечити успіх реформ і в інших проблемних галузях.
«Люди бачать, що зроблене владою — не потьомкінські села»
«Влада змогла подолати найбільше зло, яке було в Грузії — корупцію і кримінальний світ. За ці роки (після Трояндової революції. — Авт.) здійснено багато демократичних перетворень та багато зроблено для відновлення макроекономічної стабільності й розвитку підприємництва. Але ми свідомі того, що багато грузинських громадян іще відчувають значні проблеми. І тепер головна мета — створити всі сприятливі умови для процвітаючої, сильної Грузії», — наголошує Надзвичайний і Повноважний Посол Грузинської держави в Україні Грігол Катамадзе. Після затвердження грузинським парламентом програми нового уряду під промовистою назвою «Більше користі для людей» пан Грігол зібрав українських журналістів у затишній будівлі посольства, щоб детальніше розповісти про цей документ, розрахований на 2012—2016 роки. На запитання, чи не занадто це самовпевнено, посол відповідає без вагань: «Команда президента має абсолютну більшість підтримки в народі. Люди ж бачать, що зроблене владою за ці роки — не «потьомкінські села», а реальність».
Незмінно дотримуючись узятого курсу на вступ Грузії в НАТО й повну інтеграцію в Європейський Союз, оновлений уряд, у якому зберегли свої посади більшість міністрів, оголосив своїм головним завданням зниження безробіття, яке наразі залишається чи не найбільшою проблемою країни. З цією метою було навіть створено нову посаду міністра у справах працевлаштування (без окремого міністерства), яку обійняв Паата Трапаїдзе — відомий бізнесмен, для якого, каже Катамадзе, «працевлаштування людей — звична справа».
Як зазначив Вано Мерабішвілі, презентуючи свою програму в парламенті, навіть за найпесимістичнішими прогнозами, у найближчі роки очікується надходження щонайменше 4 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій, що сприятиме створенню 80 тисяч нових робочих місць.
За словами Грігола Катамадзе, наразі найбільше в грузинську економіку вкладають інвестори з держав Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки, а також ОАЕ та Китаю. Дедалі більший інтерес демонструють і українські бізнесмени — їх у Грузії приваблюють передусім інфраструктурні проекти, туризм і будівництво гідроелектростанцій. Нові ГЕС у країні ростуть як на дріжджах — для інвесторів це дуже прибутковий бізнес, адже гідроелектростанції в Грузії приватні (держава лише надає мережі для транспортування електроенергії). Усвідомлюючи важливість розвитку приватного підприємництва для економіки, влада створює для інвесторів якнайпривабливіші умови — завдяки лібералізації податкового законодавства, Грузія в міжнародних рейтингах регулярно опиняється на найвищих щаблях як держава з максимальним сприянням бізнесу.
Школи з «космічними кораблями»
Серед основних пріоритетів уряду — сільське господарство. Грузія традиційно була аграрною державою, проте останніми роками селянам доводилося нелегко: влада дала їм землю, та зазвичай вони не мають коштів на придбання техніки для її обробітку. Уряд Мерабішвілі обіцяє розв’язати цю проблему. Перше засідання новий кабінет міністрів з ініціативи й за участі президента Саакашвілі провів у селі Хреїті, де міністри на власні очі побачили, як важко живеться людям без нормальної дороги й водопостачання. Забезпечити всі села водою та газом — теж у планах, як і будівництво доріг (яке надасть роботу ще 40 тисячам працівників).
Жодного разу не ремонтована школа Хреїті викликала у глави держави зауваження, що доки в країні залишається бодай одна така, складно говорити про успішну реформу освіти. Програмою уряду за чотири роки передбачено будівництво 150 шкіл і відкриття ще 300 оснащених найсучаснішою технікою «класів майбутнього» на додачу до вже наявних. «У такому класі — як у космічному кораблі. Не дивно, що діти додому йти не хочуть, так їм там подобається», — каже Грігол Катамадзе, зазначаючи, що освіта — найкраща інвестиція в майбутнє. Усвідомити важливість якої здатна тільки справді відповідальна й патріотична влада. Адже вкладаючи гроші в освіту, не варто розраховувати ні на прибуток, ні навіть на швидкий результат. «Але ж якщо жити сьогоднішнім днем — результатів не буде ніколи», — слушно зазначає амбасадор.
Уже зараз кожен грузинський першокласник отримує від держави особистий ноутбук (хлопчики — сині, дівчатка — рожеві), причому виробництво цих портативних комп’ютерів налагоджено в Грузії.
«Слово розходиться з ділом? У нас — не так»
Згідно з урядовою програмою, з 2013 року кожній грузинській сім’ї почнуть видавати ваучери номіналом у тисячу ларі, використати які можна на оплату комунальних послуг, купівлю ліків, підручників, сільськогосподарської техніки тощо. Щодо «живих» грошей, то влада нарешті планує реалізувати обіцянку Саакашвілі й довести мінімальну пенсію до еквіваленту 100 доларів. Як пояснив опозиційним парламентаріям Вано Мерабішвілі, раніше такої можливості в бюджеті не було, а тепер, завдяки зростанню економіки, з’явилася. На фінансування пенсій планується виділити 6 мільйонів ларі (один долар США дорівнює 1,64 ларі). Ще 4 мільйони до 2016–го буде спрямовано на сферу охорони здоров’я — зокрема, запровадження медичного страхування для всіх без винятку громадян (страхувальні пакети коштом держави вже й зараз діють для певних категорій населення).
Зрозуміло, що напередодні виборів партія влади ніколи не скупиться на обіцянки «покращення життя». А потім діло нерідко виявляється кардинально протилежним до раніше сказаних слів... «У нас — не так, — переконує посол Грузії. — Скажімо, перед виборами 2008 року президент Саакашвілі обіцяв побудувати 100 нових лікарень — і вже завершується будівництво останньої з них. Це було зроблено з таким розрахунком, щоб кожен міг доїхати до шпиталю за 20—30 хвилин. При цьому медичне обслуговування доступне всім. І взагалі, все, що влада обіцяла, починаючи з 2004 року, або вже виконано, або ось–ось буде».