Вано Мерабішвілі. Фото з сайту msnbc.msn.com.
Після Революції троянд 2003 року давня дружба України з Грузією особливо зміцніла. Приклад кавказької держави надихав українців під час нашого Майдану, а карколомний успіх реформ, які впроваджувала команда Михаїла Саакашвілі, вселяв віру в те, що й у нас усе вийде. На жаль, не вийшло, але, хочеться вірити, лише «поки що». А доти залишається й надалі надихатися втіленням «грузинської мрії», яке невтомний президент Міша не припиняє ні на мить, і заодно навчатися на чужих помилках. Їх у грузинської влади, звісно, також вистачає.
У жовтні в Грузії відбудуться парламентські вибори. А 30 червня президент Саакашвілі оголосив про призначення нового прем’єр–міністра — Ніку Гілаурі на цьому посту змінив Вано Мерабішвілі. Цього 44–річного політика, який став одним із символів блискучих грузинських реформ, політологи часто називали одним із імовірних «наступників» Саакашвілі, друга й остання президентська каденція якого добігає кінця наступного року. Та, попри це, рішення президента вже не вперше стало несподіванкою. Неочікувані «перекидання» з одного відомства в інше успішних менеджерів, яких він набрав у свою команду, багато хто вважає одним із козирів грузинського лідера. Але Іване Мерабішвілі на своїй посаді був довгожителем — з кінця 2004–го й до призначення главою уряду він незмінно очолював міністерство внутрішніх справ. За цей час правоохоронна система Грузії зазнала такої разючої трансформації, якій не перестає дивуватися увесь світ. Із країни, де слово «міліція» було синонімом «корупції», а повнота влади належала всесильним «злодіям у законі», Грузія перетворилася на державу з чи не найвищим рівнем довіри до поліції (близько 90%), а про те, що таке хабар, звичайні грузини вже, мабуть, і забули.
Критикуючи Мішу і його команду за все і вся, навіть найзапекліша опозиція визнає надзвичайну успішність реформи правоохоронних органів. Тепер одному з її головних реалізаторів належить забезпечити успіх реформ і в інших проблемних галузях.
«Влада змогла подолати найбільше зло, яке було в Грузії — корупцію і кримінальний світ. За ці роки (після Трояндової революції. — Авт.) здійснено багато демократичних перетворень та багато зроблено для відновлення макроекономічної стабільності й розвитку підприємництва. Але ми свідомі того, що багато грузинських громадян іще відчувають значні проблеми. І тепер головна мета — створити всі сприятливі умови для процвітаючої, сильної Грузії», — наголошує Надзвичайний і Повноважний Посол Грузинської держави в Україні Грігол Катамадзе. Після затвердження грузинським парламентом програми нового уряду під промовистою назвою «Більше користі для людей» пан Грігол зібрав українських журналістів у затишній будівлі посольства, щоб детальніше розповісти про цей документ, розрахований на 2012—2016 роки. На запитання, чи не занадто це самовпевнено, посол відповідає без вагань: «Команда президента має абсолютну більшість підтримки в народі. Люди ж бачать, що зроблене владою за ці роки — не «потьомкінські села», а реальність».
Незмінно дотримуючись узятого курсу на вступ Грузії в НАТО й повну інтеграцію в Європейський Союз, оновлений уряд, у якому зберегли свої посади більшість міністрів, оголосив своїм головним завданням зниження безробіття, яке наразі залишається чи не найбільшою проблемою країни. З цією метою було навіть створено нову посаду міністра у справах працевлаштування (без окремого міністерства), яку обійняв Паата Трапаїдзе — відомий бізнесмен, для якого, каже Катамадзе, «працевлаштування людей — звична справа».
Як зазначив Вано Мерабішвілі, презентуючи свою програму в парламенті, навіть за найпесимістичнішими прогнозами, у найближчі роки очікується надходження щонайменше 4 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій, що сприятиме створенню 80 тисяч нових робочих місць.
За словами Грігола Катамадзе, наразі найбільше в грузинську економіку вкладають інвестори з держав Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки, а також ОАЕ та Китаю. Дедалі більший інтерес демонструють і українські бізнесмени — їх у Грузії приваблюють передусім інфраструктурні проекти, туризм і будівництво гідроелектростанцій. Нові ГЕС у країні ростуть як на дріжджах — для інвесторів це дуже прибутковий бізнес, адже гідроелектростанції в Грузії приватні (держава лише надає мережі для транспортування електроенергії). Усвідомлюючи важливість розвитку приватного підприємництва для економіки, влада створює для інвесторів якнайпривабливіші умови — завдяки лібералізації податкового законодавства, Грузія в міжнародних рейтингах регулярно опиняється на найвищих щаблях як держава з максимальним сприянням бізнесу.
Серед основних пріоритетів уряду — сільське господарство. Грузія традиційно була аграрною державою, проте останніми роками селянам доводилося нелегко: влада дала їм землю, та зазвичай вони не мають коштів на придбання техніки для її обробітку. Уряд Мерабішвілі обіцяє розв’язати цю проблему. Перше засідання новий кабінет міністрів з ініціативи й за участі президента Саакашвілі провів у селі Хреїті, де міністри на власні очі побачили, як важко живеться людям без нормальної дороги й водопостачання. Забезпечити всі села водою та газом — теж у планах, як і будівництво доріг (яке надасть роботу ще 40 тисячам працівників).
Жодного разу не ремонтована школа Хреїті викликала у глави держави зауваження, що доки в країні залишається бодай одна така, складно говорити про успішну реформу освіти. Програмою уряду за чотири роки передбачено будівництво 150 шкіл і відкриття ще 300 оснащених найсучаснішою технікою «класів майбутнього» на додачу до вже наявних. «У такому класі — як у космічному кораблі. Не дивно, що діти додому йти не хочуть, так їм там подобається», — каже Грігол Катамадзе, зазначаючи, що освіта — найкраща інвестиція в майбутнє. Усвідомити важливість якої здатна тільки справді відповідальна й патріотична влада. Адже вкладаючи гроші в освіту, не варто розраховувати ні на прибуток, ні навіть на швидкий результат. «Але ж якщо жити сьогоднішнім днем — результатів не буде ніколи», — слушно зазначає амбасадор.
Уже зараз кожен грузинський першокласник отримує від держави особистий ноутбук (хлопчики — сині, дівчатка — рожеві), причому виробництво цих портативних комп’ютерів налагоджено в Грузії.
Згідно з урядовою програмою, з 2013 року кожній грузинській сім’ї почнуть видавати ваучери номіналом у тисячу ларі, використати які можна на оплату комунальних послуг, купівлю ліків, підручників, сільськогосподарської техніки тощо. Щодо «живих» грошей, то влада нарешті планує реалізувати обіцянку Саакашвілі й довести мінімальну пенсію до еквіваленту 100 доларів. Як пояснив опозиційним парламентаріям Вано Мерабішвілі, раніше такої можливості в бюджеті не було, а тепер, завдяки зростанню економіки, з’явилася. На фінансування пенсій планується виділити 6 мільйонів ларі (один долар США дорівнює 1,64 ларі). Ще 4 мільйони до 2016–го буде спрямовано на сферу охорони здоров’я — зокрема, запровадження медичного страхування для всіх без винятку громадян (страхувальні пакети коштом держави вже й зараз діють для певних категорій населення).
Зрозуміло, що напередодні виборів партія влади ніколи не скупиться на обіцянки «покращення життя». А потім діло нерідко виявляється кардинально протилежним до раніше сказаних слів... «У нас — не так, — переконує посол Грузії. — Скажімо, перед виборами 2008 року президент Саакашвілі обіцяв побудувати 100 нових лікарень — і вже завершується будівництво останньої з них. Це було зроблено з таким розрахунком, щоб кожен міг доїхати до шпиталю за 20—30 хвилин. При цьому медичне обслуговування доступне всім. І взагалі, все, що влада обіцяла, починаючи з 2004 року, або вже виконано, або ось–ось буде».
На вже, мабуть, остогидле запитання про те, як грузинській владі вдалося здійснити такі успішні реформи, Грігол Катамадзе констатує: передусім — завдяки політичній волі Михаїла Саакашвілі, невичерпна енергія якого забезпечує подальші перетворення. Ще один фактор успіху — оперативність ухвалення рішень: хай не без помилок, але швидко. «Грузини — не такий законослухняний народ, як українці. Колись я й уявити не міг, що не лише водії, а й пасажири в авто пристібатимуться ременями безпеки. А тепер усі пристібаються!» — усміхається пан посол.
Згідно з проведеною два роки тому (передусім на вимогу опозиції) конституційною реформою, з 2013–го Грузія перейде на нову модель державного правління — із послабленням інституту президента й посиленням ролі парламенту та уряду. На запитання, чи слушні чутки про те, що Саакашвілі за «путінським» сценарієм пересяде в крісло прем’єр–міністра, Катамадзе зауважив: «Я не займаюся ворожінням. Хіба що гороскопи читати люблю, але на 2013–й гороскопу ще не надрукували. А за ці півтора року ще можна дуже багато чого встигнути...»
Успіх Саакашвілі особливо муляє Росії, для якої Кавказ, як і Україна, завжди був «своєю» імперською територією. Тож Кремль із перемінним успіхом робить ставку на більш чи менш яскравих представників грузинської опозиції, сприяє організації «антимішівських» акцій тощо. Наприкінці червня у Москві відбувся незвичайний мітинг — нібито представники грузинської діаспори вимагали від влади (грузинської, зрозуміло) проведення чесних виборів. Скандальності акції додав спосіб, у який збирали «мітингувальників». У мережі «Вконтакті» та на одному з інтернет–форумів з’явилося оголошення: «Шукаємо на 24 червня масовку кавказької національності для зйомок документального фільму, перевага грузинам. Можна осіб іншої національності, але схожих на грузинів. Зайнятість до 15:00, оплата 600 р. (близько 150 грн. — Авт.)». У результаті серед «грузинів» виявилися переважно таджики та інші особи зовсім негрузинської зовнішності.
Організатором акції виступила раніше невідома громадська організація «Голос Грузії за чесні вибори» на чолі з Георгієм Сігуа, яка нібито «не має відношення до жодної партії». Офіс цього утворення, що постало наприкінці травня, є й у Києві — за «козирною» адресою Трьохсвятительська, 13.
Як на джерело для створення нових робочих місць уряд розраховує і на збільшення потоку туристів — за кілька років їх кількість, згідно з розрахунками, має сягнути щонайменше 7 мільйонів (за часів СРСР цей показник становив близько 10 мільйонів). На додачу до сучасних аеропортів у Тбілісі та Батумі стрімко розбудовується аеропорт у Кутаїсі — невипадково саме його лоукостова авіакомпанія «Віззейр» обрала для запровадження першого бюджетного рейсу між Грузією та Україною. Як зазначає Грігол Катамадзе, вже є домовленості і з найбільшим європейським лоукостом «Райянейр» про рейси із Західної Європи.
Поки що ж найбільше туристів до Грузії їде з Азербайджану, Вірменії та Росії — останнім часом турпотік із РФ зріс на 45%. «Заборонений плід солодкий», — констатує очільник грузинської дипмісії в Україні. Ще більше росіян зможе приїхати в країну після реалізації ще одного амбітного задуму — будівництва 9–кілометрового тунелю з Гудаурі до Кобі, який значно спростить шлях від російського кордону до Тбілісі. На репліку про спрощення шляху й для російських танків Катамадзе реагує з усією серйозністю: «Я хочу вірити, що методи, використані Росією (під час Серпневої війни 2008 року. — Авт.), не повторяться — вистачить здорового глузду. Хоча певні побоювання у нас є: у вересні, фактично за два тижні до парламентських виборів у Грузії, Росія планує навчання Кавказ–2012. І вчення ці пройдуть не лише на російській, а й на грузинській території — в Абхазії та Південній Осетії».
Та попри все, влада Грузії прагне добросусідських відносин із Російською Федерацією. «Але одностороннього руху для цього недостатньо», — підсумовує пан посол. Із сусідом, який окупував частину твоєї країни й уперто відмовляється її повернути, дружити справді важко.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
