Кримська трагедія

«Цієї ночі сталося щось неймовірне. Кримськ змито з лиця землі. Люди уві сні тонули цілими сім’ями, не прокидаючись. Ще о третій ночі я виходила на вулицю — води не було, а в 3:30 уже все було затоплено. Де це бачено, щоб вода піднялася до другого поверху квартирних будинків! На стіні винзаводу позначка води сягала 7 метрів!.. А скільки жертв, трупів на вантажівках просто купи, місць у морзі немає, вулицями досі пропливають тіла...» — це моторошне повідомлення із соціальної мережі «Вконтакті», опубліковане юзеркою Юлією Антоновою, вранці минулої суботи миттєво облетіло інтернет. Уночі Кубань затопила страшна повінь, якої навіть звичні до періодичних підтоплень місцеві мешканці ще не бачили. Головний удар прийняло на себе місто Кримськ — станом на вчора влада звітувала про понад 170 загиблих. Інтернет–блогери переконані: насправді жертв набагато більше (і їх кількість справді постійно зростає — рятувально–пошукові загони виявляють нові й нові тіла). Проте найбільший резонанс спричинили інші слова «очевидиці» Юлії: «Зараз усі це замовчують, але мій батько саме тієї ночі чергував і розповідає, що вночі зібралася комісія, де вирішували, відкривати шлюзи Неберджаївського водосховища чи ні. Питання було в тому, що якщо не відкриють, його прорве і вода затопить Новоросійськ, а якщо відкрити, то Кримськ змиє. Звісно, вони відкрили шлюзи! Але в результаті ні Новорос не врятували, і Кримськ утопили!». Нагадаємо, Новоросійськ, як і сусідній Геленджик — чорноморські курорти, де в цю пору відпочивають тисячі туристів як із Росії, так і з–за її меж.

Влада: хто не втік, той сам винен!

Повідомлення Юлії було одним із перших. А вже до вечора суботи увесь російський інтернет ряснів звітами, коментарями, розмірковуваннями й звинуваченнями, суть яких зводилася до того, що в трагедії Кримська винна влада: якби не чиєсь злочинне рішення відкрити шлюзи водосховища, у місті не було б такої кількості жертв та руйнувань. І що більше офіційні особи заперечували ці чутки, то більше зростала хвиля народного обурення, в якій тонули й «спростувальні» голоси деяких екологів та гідрологів.

Чи вдасться з’ясувати справжні обставини цієї трагедії — наразі сказати складно. Проте факт залишається фактом: влада таки винна. Щонайменше в тому, що, попри неодноразові попередження про ймовірність такої катастрофи й сприятливі для цього природні передумови, не вжила фактично ніяких заходів, аби її уникнути.

Учора в Росії було оголошено день жалоби — за загиблими в Краснодарському краї й в аварії автобуса з російськими прочанами на Чернігівщині. Напередодні президент Володимир Путін особисто відвідав постраждалу Кубань, де губернатор Олександр Ткачов особисто, а представник Ростехнагляду Артем Плющ — по телефону переконували його в тому, що позаплановий злив води з Неберджаєвського водосховища технічно неможливий. Ще в суботу приблизно такі самі слова пролунали з вуст речниці губернатора Краснодарського краю Анни Мінкової. Вона також «спростувала» звинувачення в тому, що влада вчасно не попередила мешканців Кримська про небезпеку, хоча могла — мер міста Володимир Уляновський нібито про все знав і з сім’єю терміново виїхав за дві години до потопу (сам Уляновський стверджує, що залишався в Кримську й цілу ніч організовував рятувальні роботи). За словами Мінкової, люди знали про наближення стихійного лиха, але... просто не захотіли залишати свої домівки.

Цунамі з гір

Заперечуючи теорію цілеспрямованого зливу, представники влади кивали на природу — мовляв, в усьому винна тривала злива й рельєф місцевості, через який потоки води хлинули з гір у долину за принципом величезної вирви. У відповідь прихильники теорії про зловмисний спуск води з водосховищ наголошували: такі зливи у регіоні бували й раніше, але у Кримську вода більш ніж на півметра не піднімалася. Цього ж разу на місто нібито пішло семиметрове заввишки цунамі. Таке можливо лише за умови прориву дамби, яка на знімках з повітря виглядає цілою, або навмисного відкриття шлюзів...

Як зауважив з цього приводу ЖЖ–блогер man_with_dogs, чиї пости цими днями — також серед найпопулярніших, і Кримськ, і сусідній із ним Абінськ географічно розташовані однаково. Від Чорного моря їх відокремлює перевал, обидва міста стоять на річках — відповідно, Неберджаї та Абіні. В обох однаково періщив дощ. Але Кримськ, над яким розташоване Неберджаївське водосховище, змило, а в Абінську повені не було взагалі.

Іще на початку 2002 року «Комсомольська правда–Кубань» опублікувала лист мешканця Кримська Валерія Нестеренка, який закликав звернути увагу на те, що якщо прорве дамбу, потік знесе Кримськ і селище Неберджаївське, які затиснуті з обох боків горами. Буквально через кілька місяців після цієї публікації у Кримську й справді почалася повінь, спричинена переповненням водосховища, але відтоді жодних заходів для того, щоб запобігти небезпеці в майбутньо­му, влада не вжила.

Убивство. З необережності?

У неділю з’явилося перше офіційне підтвер­дження хай якого, але таки скидання води з Неберджаївського водосховища: «Упродовж 13 годин проводилися неодноразові автоматичні зливи, але стверджувати, що саме це стало причиною повені, ще рано», — зазначив представник Слідчого комітету Росії, який розслідує обставини НП. При цьому неназваний слідчий зауважив, що зливи були «порційними».

Так чи інакше, той факт, що порушено кримінальну справу за фактом загибелі людей, свідчить: винні таки є. Щоправда, «в необережності», що до неї призвела, — принаймні наразі йдеться саме про таку статтю КК Росії.

Учора в Кримську тривали роботи з ліквідації наслідків трагедії — місцеві мешканці, яким пощастило вижити, вигрібали зі своїх осель тонни мулу й намагалися відмити від грязюки меблі, рятувальники розшукували зниклих безвісти, всі разом розбирали завали й розчищали дороги від повалених дерев та перекинутих потоками води автомобілів.

За даними російського МНС, частково або повністю затоплено близько 13 тисяч будинків. Дороги розмиті, понад 30 тисяч людей залишаються без світла і газопостачання. Із зони затоплення евакуйовано понад 2700 осіб, з них 126 дітей — усі вони перебувають у пунктах тимчасового розміщення. Відучора влада Краснодарського краю почала виплачувати постраждалим компенсації — від 10 до 100 тисяч рублів, а сім’ям загиблих — по 2 мільйони. Тим, хто залишився без даху над головою, обіцяють коштом крайового та федерального бюджетів звести нове житло.

Проте жодні компенсації й подачки не змусять ображених на владу людей повірити в те, що їхні долі бодай трохи турбують путінську державу, телеканали якої цими днями старанно запевняють решту населення в «перебільшенні» катастрофи. А тим часом учора в Краснодарському краї знову було оголошено штормове попередження...