Віктор Леоненко. (Фото з сайту www.dynamo.kiev.ua.)
Урочистосвятковий настрій, що панував у країнігосподарці Євро2012, дозволив уболівальникам безболісно пережити невихід із групи команди Олега Блохіна. І якщо в Росії аналогічний результат збірної призвів до кадрових змін (президент РФС Сергій Фурсенко подав у відставку), то в Україні все залишилося, як і було.
По суті, як по ходу, так і після чемпіонату Європи «синьожовті» уникли серйозної критики. Водночас справжні знавці футболу прагнуть більшого. До таких максималістів можна віднести й колишнього гравця київського «Динамо» та збірної України Віктора Леоненка.
— Пане Вікторе, чемпіонат Європи вийшов доволі прогнозованим. Більшість експертів пророкували перемогу збірній Іспанії, і вона підтвердила очікування. Ви теж вірили в «Червону фурію»?
— Я вболіваю за команду Вісенте Дель Боске, казав, що вони виграють Євро — і не помилився.
— Як гадаєте, чи найближчим часом знайдеться команда, спроможна перервати гегемонію іспанців на континенті чи на планеті? Власне, «Барселону», яка є головним донором гравців для збірної, зміг зупинити «Челсі»...
— Про те, як «Челсі» обіграв «Барселону», краще не згадувати, тому що можуть заплювати й закидати камінням — і я буду першим. Тому що так вигравати Лігу чемпіонів не можна! Мені б на місці Романа Абрамовича (президента «Челсі». — Авт.) було б соромно. Гравці «синіх» отримують не менше грошей, ніж футболісти «Барси», але футболу ніякого не показали — одна команда грала, а друга стояла. Вважаю, що то був просто збіг обставин і допомога Фортуни.
А поки збірна Іспанії гратиме як «Барселона» (я маю на увазі лінію атаки, де, окрім Давида Сильви, всі гравці представляють «гранатовосиніх», щоправда, діють вони за новою схемою, запропонованою Дель Боске, — 460), навряд чи комусь вдасться їх перемогти. Хоча, можливо, є шанси в німців. Але щоб це побачити, треба дочекатися чемпіонату світу. Водночас не упевнений, що й господарі наступного «мундіалю», бразильці, зможуть обіграти «Червону фурію». Надто вже добре іспанці тримають м’яч.
— А що можете сказати про виступ української збірної?
— Я вже казав, що Олега Блохіна, Юрія Калитвинцева та Андрія Баля буду підтримувати, адже за той короткий час, що вони працювали в збірній, команду не зробиш. І, головне, якщо Лоран Блан чи Дель Боске вибирають гравців для національної команди, то Блохіну доводиться їх шукати. По суті, українська збірна складається із запасних. Так, вони досвідчені, талановиті — але запасні. Основних можна порахувати на пальцях однієї руки — Коноплянка, Ярмоленко, Гусєв, П’ятов. Решта — то грають у своїх клубах, то не грають. А чого можна чекати від команди запасних?
— Що не кажіть, а у двох із трьох матчів наші показали непогану гру.
— Ситуація навколо нашої команди дуже нагадує історію зі збірною Росії. Хлопці виграли перший матч — «спіймали зірочку», розслабилися. А виявилося, що попереду серйозніші суперники. Блохін же сам сказав, що хтось упав в ейфорію. Я б на їхньому місці цього не робив, оскільки всі прекрасно бачили, що гру зі шведами зробив Андрій Шевченко — він самотужки вирішив долю матчу. Сказати, що наші переграли шведів — не можна. Так, билися, молодці, але не переграли суперника.
А далі був матч із французами, які показали нашій збірній її місце. І, напевно, добре, що так сталося. Тому що з англійцями вже боролися більшменш. А якби гол Девича зарахували, то взагалі не зрозуміло, що було б далі.
— Ну, власне, далі — старт відбіркового турніру ЧС2014.
— І в Олега Володимировича проблем ой як багато. Збірну залишать ветерани, а хто прийде — неясно, так що розслаблятися йому не можна. Та й взагалі цього робити ніколи не потрібно. Погляньте на німців! Вони хоч і програли півфінал італійцям, але билися до кінця, навіть Нойєр бігав на останніх хвилинах у штрафний майданчик суперника. Тому й народ плакав, переживаючи поразку своїх улюбленців.
А наші футболісти, склалося враження, зробили своїм уболівальникам послугу. До речі, те саме стосується і збірної Росії. Дік Адвокат — найдорожчий наставник серед командучасниць Євро — одразу після проваленого Євро «злиняв» додому, в Голландію. Ну що це за підхід до роботи?
— Хай там як, але звинуватити підопічних Блохіна у небажанні битися за результат у матчі з Англією не можна.
— Якби після провалу в матчі з французами Олег Володимирович їх не збадьорив, тоді слід було б забути про збірну. Ось вам найпростіший приклад, як завоювати повагу й любов уболівальників. Якщо ти навіть нічого не можеш — виходь на поле й бийся. Тоді народ уболіватиме за команду й оплакуватиме її поразки.
— Після Євро Олег Блохін заявив, що київське «Динамо» — базовий клуб збірної, оскільки в «основі» «білосиніх» грає багато українців. Ви погоджуєтеся, щоб національна команда формувалася на основі одного клубу?
— Якщо там є гравці, то звичайно, чому б і ні. Але мені здається, що так не буде, адже в кожному українському клубі дуже багато іноземців. Справді, в минулому сезоні кістяк «Динамо» становили наші футболісти, хоча зараз уже не зрозумієш, хто там гратиме в основному складі. Швидше за все, не буде Шеви, не відомо, чи гратиме Мілевський. Очевидно, що гарантоване місце матимуть лише Ярмоленко та Гусєв. Хоча після Євро варто похвалити Євгена Хачеріді — непогано зіграв, молодець. А то він часто ображається, коли я його «ганяю». Але ж якщо вони грають добре, я одразу це відзначаю. Можу навіть зателефонувати (сміється).
— Пане Вікторе, які ваші враження від організації турніру? Побачили якийсь негатив?
— Відверто — я не очікував, що все пройде так чудово. Я пишаюся Україною: хоч я народився не тут, але гордий, що я тут, у ній. Перед початком турніру було багато негативу, особливо навколо НСК «Олімпійський» — казали, що він «золотий». Ну й, чесно кажучи, хрін із ним, нехай. Але ж усе в нас пройшло без ексцесів, без жодних проблем.
Окремо хочеться відмітити поведінку іноземців і закликати наших фанів перейняти їхній досвід уболівання. Попри те, що люди представляють різні країни, вболівають за різні збірні, але сидять поруч, сміються, п’ють пиво, відпочивають. Приємно дивитися. Безперечно, в цьому питанні ми обійшли Польщу, яка запам’яталася конфліктами між місцевими та російськими вболівальниками. А в нас усе класно. Правда, я трохи не оглух від гелікоптерів, які в день матчів кружляли в центрі міста.
— Ви згадали про НСК «Олімпійський». А що можете сказати про «нефартову» для збірної України «Донбасарену»?
— Я ще в 2009 році, коли на матч збірної із греками не прийшла половина стадіону, сказав, що ця арена не годиться. «Донбасарена» — прекрасний стадіон, але не для збірної.
— Тобто ви погоджуєтеся, що для футболіста має значення «фартовість» стадіону?
— Особисто для мене не було різниці, на якому стадіоні грати. Головне, щоб «поляна» була класною. Якщо поле хороше, я виходив і казав: на цьому полі погано грати не можна. Але в Донецьку дійсно «нефартовий» стадіон для збірної: стільки матчів зіграли — і все невдало. Однак мені чомусь здається, що навіть якби ми грали із французами у Львові — нашим хлопцям нічого б не допомогло.
Команда Блана по десять хвилин не випускала українців із штрафного. Вони просто знущалися. А Рібері? Я взагалі не бачив, щоб людина стільки бігала. Сезон у бундеслізі «відлопатив», Лігу чемпіонів відіграв, ще й на чемпіонаті Європи більше за всіх бігав. А в нас розповідають, що зіграли 30 матчів у прем’єрлізі — і втомилися. Подивіться на Іспанію! Що, «Барселона» з «Реалом» мало ігор провели? Вони португальців у додатковий час так «возили», що люди берегів не бачили.
А в Україні наставники клубів футболістам ще й відпочинок дають, бо вони чомусь втомлюються. Про «ями» нам розповідають. Що це за «ями» такі? Певно, це все наслідки роботи спеціалістів із фізичної підготовки, яких вони понабирали в Італії. Що тут скажеш? Це не тренери, а просто фізкультурники. Хтось чув, щоб раніше, за часів Лобановського, в динамівців у 25 років ноги зводило?..
— Пане Вікторе, оцініть за п’ятибальною шкалою виступ збірної на Євро та підготовку України до цього турніру.
— Зважаючи на складну групу, збірна в цілому зіграла нормально, на три з плюсом.
Єдине, чого бракувало, так це характеру. Не відчувалося духу в команді. Шева — добрий, Шовковського не було. Не вистачає команді такого футболіста, як Лужний, щоб міг крикнути на кожного, аби не розслаблялися. А тут — команда розклеїлася — і все. А високих результатів не буде, доки не з’явиться бійцівський дух.
За організацію Євро ставлю вищий бал. Могли, щоправда, доріг ще підбудувати, але головне, що не було надзвичайних ситуацій. Свято футболу вдалося.
— За винятком моменту із голом Девича суддівство було нормальним. Хіба що арбітри показали не так багато жовтих карток, хоча й мали для того доволі багато підстав.
Щодо перегляду спірних моментів, то вважаю, що тоді футбол перетвориться на хокей. А це ж зайва трата часу! Уявіть — поки головний суддя матчу подзвонить помічнику, доки той перегляне момент, а ще, думаю, й головний повинен оцінити ситуацію на екрані... Не уявляю собі, як це буде виглядати, особливо в нашому чемпіонаті. Припустимо, що головний суддя не дивитиметься повторів і хтось там йому дзвонитиме й даватиме «підказки». Це така «хрєнь» буде! Мені здається, що у футболі має бути людський чинник. А якщо ми перейдемо на цифрові технології, тоді футбол стане схожим на звичайну комп’ютерну гру. У тому, власне, й інтерес, що хтось свиснув, а хтось — ні.
На організацію Євро2012 в Україні було витрачено близько 5 млрд. доларів, а повернулося в казну близько 1 мільярда. Про це розповів віцепрем’єрміністр — міністр інфраструктури Борис Колесников у інтерв’ю італійському виданню Il Sole 24 Ore.
Його арифметика доходів така: на чемпіонат Європи в Україну, за попередніми підрахунками, прибули 1,8 млн. осіб, один гість «в середньому витратив $400, плюс інші різні доходи».
Оцінюючи результати Євро–2012, треба відділяти футбол від політики й розрізняти країну (народ) і державу (владу). Країна чемпіонат виграла. Влада — ні.
Чемпіонат, що з такими проблемами готувався, але успішно відбувся, засвідчив: Україна та українці — частина європейської спільноти, а не якесь «дике поле». На час Євро, зокрема в день фіналу, Київ став столицею континенту. І досить симпатичною столицею. >>
У неділю до Києва, де відбувався фінал Євро, прибуло 160 чартерних авіарейсів із понад 50 країн світу. На НСК «Олімпійський» аншлагу не було — вільними лишалися більше 6 тисяч крісел. Зате ложі для VIP–гостей заповнилися під саму зав’язку. >>
Україна багато недоотримала у фінансовому плані через те, що такі збірні, як Німеччина, Англія, Голландія, не пройшли далі турнірною сіткою Євро–2012. Особливо це позначилося на українській готельній індустрії. І взагалі, якщо підсумовувати справи цієї галузі, то слід визнати, що багато готелів і хостелів відверто провалили єврочемпіонат. >>
Вітчизняна спецслужба підбиває власні підсумки одразу після завершення Євро–2012 в Україні. «За висновками Антитерористичного центру СБУ, рівень терористичної загрози в Україні під час проведення фіналу Євро–2012 не змінився і був визначений, як низький, — повідомив учора керівник АТЦ, перший заступник голови СБУ Петро Шатковський. — Антитерористична система України спрацювала ефективно». >>
У Києві чиновники не змогли «розрулити» питання туризму самотужки. Пиво, сцену, екрани та стюардів організували, а от щоб забезпечити закордонним гостям дозвілля й показати місто — то тут не обійшлося без підтримки приватників та громадських активістів. Організація «Інтересний Київ», яка вже кілька років організовує екскурсії містом, взялася за облаштування в столиці Туристичного інформаційного центру, залучивши до своєї роботи небайдужих та ініціативних людей з усієї України.
«Півтора року тому поруч зі станцією метро «Хрещатик» ми облаштували Туристичний інформаційний центр, він якраз біля фан–зони, — розповідає директор «Інтересного Києва» Арсеній Фінберг. — Це була робота великої команди небайдужих людей».
За його словами, кілька компаній та громадських ініціатив — «Оупен–Київ», «Френдлі Юкрейн», «Інтересний Київ» та структура фан–посольств УЄФА — об’єдналися, аби довести, що Україна та українці — це не расисти, живодери та жертви режиму, а передовсім гостинні, щирі люди з багатою історією та культурою. Спільними зусиллями було частково вирішено питання проведення екскурсій для туристів. Такі тури щодня безплатно проводять у центрі міста для двох груп по 20–30 людей. Крім цього, великою популярністю користувалися оглядова екскурсія на двоповерховому туристичному автобусі та екскурсії на теплоходах від Річкового порту. Взялися і за розв’язання проблеми проживання гостей Євро–2012 — ініціатива «Френдлі Юкрейн» забезпечила безплатне поселення фанів у домівки українців.
Підбиваючи підсумки Євро у своїй царині, організатори Туристичного інфоцентру та активісти, що допомагають закордонним уболівальникам, розповіли про екскурсійні пріоритети «футбольних» гостей Києва та нашу перемогу в інформаційній війні. >>
