Прочитала публiкацiї «Трагедiя. Обвал на свiтанку та тенденцiя. Хронiка падаючого будинку» («УМ» за 12 червня 2012 р.). Падаючi будинки, пiд якими гинуть люди, стали тим самим, що й шахти, де постiйно гинуть шахтарi.
Наш будинок №65–а по вулицi 50–рiччя ВЛКСМ теж внесiть до хронiки, хоча поки що вiн ще не впав, бо пiсля того вже не буде кому, напевно, щось сказати, а влада, як i луцький голова, буде «дивуватися», що так сталося...
...Наш будинок — сумнозвiсна «хрущовка» на два пiд’їзди. На його будiвництво iнститут посилав (за радянських часiв) i нас, спiвробiтникiв iнституту. Будуючи, звiсно, на всьому максимально економили. Тому зi «здачею в експлуатацiю» пiд задньою стiною утворилася яма, а на фасадi (з 5–го по 1–й поверхи) утворилися трiщини, якi потiм усе життя намагалися замазати, а яму забити землею та бетонувати.
Стоїть будинок наш iз 1968 року. Без жодного капiтального i навiть поточного ремонтiв...
Перша причина, чому падають будинки, в тому, що всi уснi та письмовi звернення мешканцiв до влади даремнi. Цi папери належно не розглядають, дають абсурднi вiдписки. Влада, комунальники, як гадина, викручуються, щоб не проводити обстежень технiчного стану будинку, які вони, згiдно з Законом України «Про житлово–комунальнi послуги», наказом №76 Державного комiтету з питань житлово–комунального господарства та iнших нормативних актiв, зобов’язанi здiйснювати щороку. У комунальникiв немає досвiдчених професiоналiв, бо вони вiд них давно пiшли — збагнули, що вони владi не потрiбнi.
Ще одна причина, чому будинки падають: склад мешканцiв нашого будинку рiзко за останнi роки змiнився. Першими були спiвробiтники iнституту: iнтелiгенти, законослухнянi, тихi люди. Бiльшiсть їх переселилася в iншi свiти. На їх мiсце заселилися внуки, родичi, а також тi, хто купив житло. Усi вони починають iз «ремонту» — все переплановують, перебудовують, прибудовують тощо... І все на свiй розсуд, без жодного дозволу, про який багато з них i не пiдозрює. Бiдолашний будинок розповзається по всiх трiщинах, репається, як кавун... Влада нi в що не втручається, бо зник контроль за експлуатацiєю i збереженням житлового фонду. Невже для когось новина, що будинки, розрахованi на експлуатацiю 25 рокiв, не можуть стояти 50 i бiльше рокiв без жодного капiтального ремонту?
І, зрештою, за житловий фонд несе вiдповiдальнiсть мiсцева влада, її комунальнi структури, якi цю вiдповiдальнiсть iз себе зняли. Давно. Свiдомо i нахабно. Бо переконанi, що народ усе стерпить i тухо вимиратиме.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
