Власне, ліміт згадок на наших сторінках про Едуарда Коваленка (того, що привласнив собі бренд УНА-УНСО та з легкої руки Олександра Лавриновича пройшов перереєстрацію в Мін'юсті) вже давно вичерпався. Не того польоту птах, аби витрачати на нього навіть сарказм. Проте твердження «скажи мені, хто твій друг...» не втратило своєї актуальності. А Коваленко йменує себе «другом Ющенка». І рветься підтримувати його на виборах. І здіймає довкола своєї недолугої персони таку куряву, через яку хтось не надто розсудливий та вдумливий, можливо, і почухає потилицю, думаючи: «А Бог його знає, може, й справді друг...»
Пригадується, як студентів-філологів учать на першому курсі грати словом та його змістом, складаючи фрази штибу: «Всі пожежники — люди, але не всі люди пожежники». Йдучи приблизно за такою схемою, можна сказати, що друзі Віктора Ющенка, безумовно, існують, але не всі, хто нині топче ряст, є задушевними приятелями лідера «Нашої України». Тож декому не завадить бути скромнішим, складаючи список своїх знайомств. Та поки українські націоналісти гуртуються перед президентськими виборами, їхній ерзац — Коваленко — скаче через голови політиків із простягнутою для потискання рукою до Ющенка. Час обіймати та час ухилятися від обіймів? Ні, коли йдеться про Едуарда Коваленка, годинник кожного політичного гравця має показувати винятково другий варіант: ухилятися й гнати подалі. Завжди й усюди.
«Достеменно відомо, що цей провокатор перебуває на службі у політичних опонентів Ющенка, які поставили йому завдання зі своїми радикально-ксенофобськими гаслами «постояти» поруч iз Віктором Андрійовичем, створити відповідну картинку, дискредитувати лідера «Нашої України», спотворити та звузити уявлення про коло підтримки Ющенка», — заявила прес-служба «НУ».
А «постояти» поруч Коваленко і справді любить. Приміром, він успішно «постояв» за спинами тих політиків, які свого часу прийшли протестувати проти можливого закриття «Сільських вістей». Останні, заклопотані мітингом під вікнами Апеляційного суду, не звертали на нього жодної уваги. А дарма. Бо по гарячих слідах Коваленко нашкрябав біснувате «дещо» (невизначеної стилістичної породи), чим «приправив» факсові стрічки не одного партійного офісу та газетної редакції. Достатньо було почитати коваленківську маячню та доповнити її «картинкою», де автор ніжно тулиться до чужих знамен, як — готове діло! — усю групу підтримки «Сільських вістей» можна вже зараховувати до печерних антисемітів з усіма найсумнiшими наслідками такої ідентифікації.
Тепер, думаю, зрозуміло, чому проведена нещодавно прес-конференція Коваленка, на якій він заявив, ніби його партійка з «ідеальною ідеологією» підтримуватиме на президентських виборах Віктора Ющенка, не віщує для останнього нічого доброго. Окрім зайвого клопоту спростовувати наявність «дружби» з Коваленком, який уперто вовтузиться поруч та лізе у вічі. При цьому колишній дрібний підприємець з міста Генічеськ має нахабство говорити про «реальні» 69 тисяч симпатиків його структури (хоча на виборах у 2002 році за його УНА проголосувало менше 12 тисяч по всій Україні), і всі ці тисячі, мовляв, «поки що» готові підставити плече Ющенку. Так що хай останній не ловить гав та не слухає дурні «плітки» про те, ніби Едуард Коваленко вилупився з яйця, знесеного грошовитою куркою з Банкової. Такі твердження є всього лише інсинуаціями його «конкурентів», каже Едічка.
От тільки незрозуміло, звідки в такому разі у пана керманича УНА кошти на оренду офісу на вулиці Шовковичній? У найпрестижнішому районі Києва, де ще з позаминулого століття селилася місцева буржуазія, називаючи цей район Липками. Звідки також гроші на перманентне проведення прес-конференцій (а це задоволення не з дешевих)? Ці моменти залишаються без роз'яснень, як і те, що означало те шаманство у прес-релізі від Коваленка, де йшлося про якісь «темні сили всесвітнього зла». Що це — початок легенди про собаку Баскервілів чи заява політика? А втім Бог із ним. Зло — воно і є зло. Його не затулиш жодними парадами на честь 14-ї річниці створення УНА-УНСО. До речі, УНА була створена 10 листопада 1990 року, а УНСО — 19 серпня 1991-го. Тож до чого тут місяць червень, знову-таки незрозуміло...
Як прокоментував ситуацію керівник УНА-УНСО, народний депутат Андрій Шкіль, «відлам від політичної партії УНА тієї структури, на яку претендує Коваленко, стався за рахунок страху бути посадженим у в'язницю так само, як було посаджено справжнє керівництво УНА-УНСО після подій 9 березня 2001 року. Тоді дехто зрадив, а дехто скористався ситуацією, будучи абсолютно випадковою людиною — як Едуард Коваленко, приміром... Коваленко створив провокаційну організацію, яка має стільких ж спільних ознак з націоналізом та УНА-УНСО, скільки їх має морська свинка з морем».
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
