Довгоочiкувана зустрiч вiдбулася на Босфорi. (Фото УНІАН.)
Президента України таки запросили на саміт НАТО і на урочистому обіді не принизили французькою абеткою, а посадили за англійським алфавітом, тобто між президентом Туреччини Сезером, прем'єром Великої Британії Блером та американським президентом Бушем, — і в цьому вже можна вбачати результативність поїздки Леоніда Кучми до Стамбула. Україну в особі Кучми не проігнорували «яструби НАТО», однак і жодних обіцянок їй не дали, відверто пояснивши: все, що стосується подальших взаємин України з НАТО, а також ставлення провідних держав світу залежатиме від прозорості та демократичності президентських виборів у нашій державі.
У тому, що гарант узяв участь у саміті й супроводжуючі його міністр оборони Марчук, закордонних справ Грищенко та глава Адміністрації Медведчук не сиділи «осиротіло», є заслуга українських миротворців, надісланих до Іраку. Власне, тільки завдяки цій удалій для Кучми політичній акції Л. Д. не потрапив у негласну міжнародну ізоляцію.
Кучма повернувся «натоптаним» звичними вже для нього пересторогами західних лідерів: без демократичних перетворень про подальший розвій взаємин України з НАТО та Заходом як таким бути не може. Відверто про це сказав на прес-конференції по закінченні засідання Комісії «Україна—НАТО», яка пройшла на найвищому рівні, тобто за участі президентів 26 держав-членів НАТО, Генсек Альянсу Яап де Хооп Схеффер. «Нинішній розвиток України не дозволяє вести мову про її членство в Північноатлантичному альянсі», — цитує Схеффера агенція УНІАН. А в комюніке, зачитаному в перший день саміту, слово «Україна» згадувалося лише раз — з побажанням «досягнути істотного прогресу в демократичних реформах». Себто йдеться не стільки про темпи й ефективність реформування українського війська, скільки про основну обставину, яка уможливлює в подальшому членство у НАТО, — справді демократичне суспільство.
Український Президент змушений був обіцяти західним партнерам, що вибори пройдуть чесно і відкрито. Виступаючи вчора на засіданні Комісії «Україна—НАТО», він гарантував створення «всіх умов для роботи міжнародних спостерігачів під час виборів», передає УНІАН. А принагідно закликав НАТО продовжувати політику «відкритих дверей», через які, відповідно, зможе просунутися колись й Україна.
Зустріч з Бушем-молодшим, на дипломатичну важливість якої так покладався Київ, таки відбулася. Хоча коротка, під час вечері у понеділок. Л. Д. лише встиг перекинутися парою фраз з президентом США, а також із польським лідером Александром Кваснєвським, турецьким прем'єром Ердоганом та словацьким президентом Гашпаровичем. Стосовно ж «повноформатних» зустрічей, то така у Леоніда Кучми відбулася з «доступним» італійським главою уряду Берлусконі, а також з прем'єр-міністром Нідерландів, які саме головують в ЄС, Балкененде. З голландським керівником обговорювався запланований на 7-8 липня саміт Україна-ЄС і, як пише «Українська правда», Л.Д. поставив вимогу, за виконання якої тільки й можливе підписання Плану дій між нашою державою та Євросоюзом, — надання Україні статусу держави з ринковою економікою.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
