У Києві чиновники не змогли «розрулити» питання туризму самотужки. Пиво, сцену, екрани та стюардів організували, а от щоб забезпечити закордонним гостям дозвілля й показати місто — то тут не обійшлося без підтримки приватників та громадських активістів. Організація «Інтересний Київ», яка вже кілька років організовує екскурсії містом, взялася за облаштування в столиці Туристичного інформаційного центру, залучивши до своєї роботи небайдужих та ініціативних людей з усієї України.
«Півтора року тому поруч зі станцією метро «Хрещатик» ми облаштували Туристичний інформаційний центр, він якраз біля фан–зони, — розповідає директор «Інтересного Києва» Арсеній Фінберг. — Це була робота великої команди небайдужих людей».
За його словами, кілька компаній та громадських ініціатив — «Оупен–Київ», «Френдлі Юкрейн», «Інтересний Київ» та структура фан–посольств УЄФА — об’єдналися, аби довести, що Україна та українці — це не расисти, живодери та жертви режиму, а передовсім гостинні, щирі люди з багатою історією та культурою. Спільними зусиллями було частково вирішено питання проведення екскурсій для туристів. Такі тури щодня безплатно проводять у центрі міста для двох груп по 20–30 людей. Крім цього, великою популярністю користувалися оглядова екскурсія на двоповерховому туристичному автобусі та екскурсії на теплоходах від Річкового порту. Взялися і за розв’язання проблеми проживання гостей Євро–2012 — ініціатива «Френдлі Юкрейн» забезпечила безплатне поселення фанів у домівки українців.
Підбиваючи підсумки Євро у своїй царині, організатори Туристичного інфоцентру та активісти, що допомагають закордонним уболівальникам, розповіли про екскурсійні пріоритети «футбольних» гостей Києва та нашу перемогу в інформаційній війні.
Більш як 4 мільйони гостей
Слід визнати, що в Україну в період Євро–2012 прибуло менше туристів, ніж очікувала українська влада. Але приймаюча сторона все одно задоволена кількістю гостей. Хоча статистичні дані з різних джерел дуже розходяться.
Як повідомив у понеділок на брифінгу голова Державної митної служби Ігор Калетник, «в цілому Україну з початку Євро відвідало 4 мільйони осіб». Якщо брати статистику перетину державного кордону, добова норма перетинання його зросла в півтора раза. Якщо сплюсувати статистику з фан–посольств, то матимемо менший показник. Ольга Михайличенко, координатор фан–посольств УЄФА у приймаючих містах: «За інформацією, яку ми отримували від організованих груп уболівальників, можемо навести такі цифри стосовно кількості тих, хто вже побував в Україні. Шведів — від 20 до 26 тисяч, іспанців — до 4 тисяч, близько 1 тисячі французів, англійців — до 6 тисяч, італійців — до 2 тисяч, данців — до 3 тисяч, голландців — до 17 тисяч. Якщо у фінал вийдуть Іспанія й Німеччина, очікуємо приїзду на фінал ще близько 4 тисяч фанів із кожної країни».
А ще ж потрібно враховувати явку сусідів–поляків, тисячі неорганізованих росіян — особливо у східному регіоні України, португальців, які грали і вболівали у Львові, тощо.
Найпопулярніша екскурсія — у пивбари
«Найчастіше туристи запитували, де розташований стадіон та де можна купити пиво. Але також і цікавилися, що можна в Києві подивитися», — каже Арсеній Фінберг. Він дивується, що десятки гостей зі Швеції, опитані сайтом «Українська правда», залишаючи наше місто, скаржилися, що їм ніхто не пропонував ніяких туристичних брошур і путівників по Києву, не давав порад щодо відвідання визначних місць. «Кожен бачив на вулицях сотні волонтерів. І майже в кожного волонтера є така інформація й детальні карти Києва. Крім того, через наш інфоцентр щодня проходить 200—300 людей. Хто цікавиться — отримує відповіді та рекомендації», — запевняє Фінберг.
Директор «Інтересного Києва» каже, що, крім безплатних екскурсій, його організація щодня проводить «спеціально відібрані» платні екскурсії для іноземців. «Ми обрали 12 маршрутів, які є найцікавішими для європейців і користуються найбільшою популярністю, — розповідає пан Арсеній. — Підсумовуючи три тижні футбольного чемпіонату, можна говорити, що найбільшим попитом користувався тур пивними закладами Києва (думаю, цим я нікого не здивую), а наступною за популярністю була екскурсія до Києво–Печерської лаври. Також часто замовляли екскурсії до Музею Другої світової війни, екскурсії під умовними назвами «Комуністичний Київ» та «Секретний Київ». Остання — це наша фірмова пропозиція з розповіддю про таємниці й маловідомі факти про столицю України».
За словами Арсенія Фінберга, багато іноземних уболівальників хотіли поїхати в Чорнобиль. Однак вдалося це одиницям. Річ у тім, що державне регулювання цих екскурсій дозволяє організувати поїздку на ЧАЕС лише з попередженням за десять робочих днів. Відтак більшість туристів, які хотіли відвідати епіцентр найбільшої техногенної катастрофи ХХ століття, обмежилися київським музеєм Чорнобиля на Подолі. А відвідали атомну електростанцію лише ті, хто подбав про це заздалегідь. Їх було немало. Фінберг каже, що в розпал Євро з Києва до Чорнобиля щодня від’їжджав туристичний автобус.
«Оупен–Київ» на карті світу
Євро–2012 стало знахідкою для компанії «Оупен–Київ», що влаштовує екскурсії по столиці на двоповерхових автобусах–кабріолетах з аудіогідом. Таку послугу надають фактично у всіх туристично привабливих містах Європи. І от тепер керівник «Оупен–Київ» Євгенія Степанова звітує: щодо цього Київ зробив великий прорив, став доступнішим для європейців.
«Формат оглядової екскурсії на автобусі діє в Європі понад 60 років. У Києві він є другий рік, — каже пані Євгенія. — І сьогодні ми можемо похвалитися: після успіху під час футбольного чемпіонату компанія–туроператор зі світовим ім’ям «Сітісайн» включила нашу столицю до своєї туристичної карти світу і підписала з нами відповідний контракт. Тепер на сайті глобального туроператора можна знайти Київ і замовити екскурсію автобусом типу «оупен–тур».
Тисяча європейців жили надурняк в українців удома
Дмитро Васильєв, організатор волонтерської ініціативи Friendly Ukraine («Дружня Україна») погоджується з Фінбергом, що Євро–2012 відкрило Україну європейцям, передусім — українські приймаючі міста.
«Ми взялися робити те, що не дуже вдавалося державі. По–перше, хотіли допомогти європейцям, які потрапляли у «слов’янські джунглі», де переважно кириличні написи і більшість місцевого населення погано знає англійську. По–друге, хотілося показати Україну не в тому негативному світлі, в якому це робили європейські ЗМІ, — розповідає Васильєв. — Ми створили гарячу «телефонну лінію», почали пропонувати європейцям безплатне житло в Україні. Знайшлося багато сімей, що погодилися прийняти вболівальників з–за кордону. І наразі можна сказати, що близько тисячі іноземців приїхали саме в гості до українських родин. А на нашому сайті є ще 700 оголошень від тих, хто готовий надати безплатне житло».
За спостереженням пана Дмитра, така пропозиція прихистку стала корисною не лише для іноземних уболівальників, а й для самих українців, що виступали в ролі гостинних господарів. «Люди, які не були за кордоном, мали можливість доторкнутися до іншої, вільної, культури, де немає закомплексованості. Це для українців дуже важливо як досвід, адже нас дуже стримує радянське минуле, — вважає представник Friendly Ukraine. — І коли ми запитували європейців про їхні враження, мені запам’яталася відповідь одного француза. Він сказав, що побачив Європу в Києві і що на час чемпіонату столиця України стала столицею Європи».
Васильєв відзначає, що гостинність українців була оцінена, і багато з них отримали «алаверди» запрошення до Європи.
Єврофанам сподобалася наша міліція
Ольга Михайличенко, координатор фан–посольств УЄФА, теж каже, що 99% фанів були приємно вражені Україною. «Перше, що вони зауважили, — це активний чорний піар світових мас–медіа проти України. Він повністю провалився, — каже пані Ольга. — В усіх містах маємо лише позитивні відгуки. Кожен іноземний фан спробував нашу кухню, хоча б по–мінімуму ознайомився з культурою».
За словами пані Михайличенко, європейські вболівальники приємно здивувалися навіть роботою української міліції. «Проблеми з втратою паспортів іноземців вирішуються на 100%. Кишенькових злочинців теж затримують — таких тільки у Києві впіймали шістьох», — розповідає координаторка фан–посольств. Вона стверджує: «Ті фани, що вже в Україні, спілкуються зі своїми співвітчизниками і кличуть їх сюди».
