Коли В і С — не вітаміни

На українців полює «лагідний убивця» — так лікарі називають підступну хворобу, віруси гепатитів В і С, які поширюються семимильними кроками в нашій державі. Фахівці запевняють: за темпами поширення цей вірус навіть небезпечніший за СНІД. А Всесвітня організація охорони здоров’я попереджає: гепатит С у 2020 році буде найстрашнішою хворобою на планеті. «Уже зараз кількість хворих на гепатити В і С у світі в 14—15 разів перевищує кількість ВІЛ–інфікованих, — каже головний інфекціоніст Міністерства охорони здоров’я України Ольга Голубовська, — і це тому, що заразитися вірусом гепатиту С вдесятеро, а гепатитом В — у сто разів простіше, ніж ВІЛ–інфекцією, хоча шляхи передачі ті самі». Україна у цьому процесі — на вістрі «атаки»: за оціночними даними, у нашій державі вже інфіковано 3% людей, деякі фахівці озвучують цифру в 7%. Але офіційна статистика стверджує: понад мільйон українців уже живуть iз вірусом гепатиту.

Найбільша ймовірність підхопити гепатит — під час медичних процедур, зокрема переливання крові (тому в нас так часто трапляються випадки, коли дітей, лікуючи від раку, ще й заражають гепатитом). Але підчепити хворобу можна й під час відвідин звичайного манікюрного салону чи косметичного кабінету, стоматолога. Особливу групу ризику становлять любителі тату–салонів.

За словами Ольги Голубовської, гепатит, попри усталену думку, — виліковна хвороба. За останні 10—15 років медицина зробила справжній прорив — створено низку препаратів (так звані інтерферони пролонгованої дії), які допомагають побороти вірус. У цьому році необхідні ліки почали виробляти і в Україні, спільно із зарубіжними фахівцями.

Лікувати гепатит слід неодмінно, адже інакше хворому загрожуватиме цироз печінки і навіть смерть. «До того ж вірус гепатиту С має безпрецедентну кількість «позапечінкових» проявів, які різко знижують якість життя хворого, — каже пані Ольга. — Це ураження щитоподiбної залози, нирок, підшлункової залози і навіть виникнення пухлини».

Про те, як воно — боротися з гепатитом в українських реаліях, із власного досвіду знає лікар Дмитро Коваль: його лікування зайняло 60 тижнів, а родина Дмитра за цей час збідніла приблизно на 30 тисяч доларів. Сьогодні Дмитро очолює громадську організацію «Зупинимо гепатит» і намагається допомогти товаришам по нещастю. «Боротися з цією хворобою й емоційно, і фінансово дуже важко. Але потрібно! І можливо це лише за участі держави», — каже Дмитро.

Дороге лікування гепатиту може собі дозволити далеко не кожен українець. Більше того, навіть діагностування цієї хвороби — дороге «задоволення», яке українці воліють ігнорувати. Але проблема від того не зникає: хвороба може протікати приховано й стати причиною раптової смерті. В усьому цивілізованому світі держава бере на себе фінансове забезпечення лікування гепатиту — навіть у сусідній, відносно бідній, Молдові існує державна програма, за якою хворі на гепатит В і С можуть розраховувати на підтримку. Україна — виняток із загальноприй­нятих правил: тут лікування гепатиту — проблема пацієнта.

Але надія є. Минулого року було розроблено концепцію державної програми з профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів, на фінансування якої потрібно 300 млн. гривень щорічно. Але її досі не прийнято, і хворих кинуто напризволяще. Цьогоріч громадські організації знову закликають владу ухвалити державну програму боротьби з гепатитами, аби бодай у 2013–му хворі отримали доступ до сучасного лікування.