Рости, картопле, все велика та велика

Уже вісім років Петро Довбета з Бродів, що на Львівщині, займається екологічно чистим землеробством на основі біодинаміки. Його біодинамічні препарати ставить у приклад засновник цього напрямку землеробства Алекс Подолинський.

На земельній ділянці пана Довбети урожай росте на структурованій землі, саджається унікальним способом і удобрюється лише екологічно чистими препаратами. Перше, що зауважуєш, — різницю в ґрунтах. Земля у районі особливою родючістю не вирізняється, всюди багато піщанику. А тут — наче чорнозему завезли: земля пухка. «Все дуже просто, — усміхається Петро Довбета. — Хоча на цій землі давно ніхто не господарював, хімії тут також давно не було. Я перший рік нею займаюсь і сподіваюсь на хороший результат. Перед тим, як саджати у цю землю рослини, її треба було структурувати. Для цього я використовував біодинамічний препарат власного виробництва — «роговий гній (500)».

Як удобрити город коров’ячим... рогом

Усі секрети виробництва землероб тримає в таємниці, але дещо таки розповів. «Роговий гній», або «500 препарат», виготовляється з таких «інгредієнтів»: коров’ячий гній і коров’ячий ріг. Пан Петро ріг корови добуває на бійні. Слід зауважити, що підходить тільки цілий ріг і тільки корови, адже вона, на відміну від бика, приводить на світ потомство. Крім того, ріг має бути від корови, яка отелилася не менше трьох разів. Цей ріг господар наповнює гноєм і закопує в землю на півроку. Через шість місяців уже можна виготовляти біопрепарат. Достатньо 87 грамів такого гною, щоб обробити цілий гектар землі. Для цього треба відповідну кількість гною розчинити у воді.

«Найкраще підходить дощова вода, — продовжує Петро Довбета. — Можна викори­стовувати і воду з колодязя чи потічка, але в жодному разі не можна брати воду з–під крана! Отже, у 30 літрах води ми динамізуємо препарат. Це, здавалося б, звичайне перемішування, але воно має свої особливості. По–перше, воду з препаратом наливаємо у дерев’яну, емальовану чи скляну посудину. По–друге, робити це треба з чистими помислами, можна навіть молитися. Перед тим не можна вживати алкоголь, палити чи лаятися — це важливо! По–третє, біодинамічні препарати слід тримати подалі від електромагнітних хвиль. Тому найкраще їх зберігати в якомусь темному, але теплому підвалі, у торф’яному контейнері. Торф не пропускає електромагнітні хвилі. В мене для цього є ящик iз дерева, стінки якого заповнені торфом. Отже, якщо всі умови дотримані, то можна починати динамізацію. Занурити руку у воду з препаратом та розмішувати доти, доки не утвориться воронка аж до самого дна посудини. Далі воду раптово зупинити та розмішувати таким же способом в інший бік. І так — цілу годину».

Якщо земля хороша і має багато гумусу, то «роговим гноєм» її можна кропити лише двічі в рік — восени та навесні. Якщо ж ґрунти піщані, то обробляти їх можна частіше. За словами господаря, завдяки цьому препарату земля структурується на 10 сантиметрів углиб, у ній зберігається волога і з’являють мікрооганізми та черв’яки.

Замульчована картопля

«Проте структурований ґрунт — це ще не запорука успіху, — продовжує пан Петро. — Я висаджую картоплю особливим способом. Спочатку землю треба продискувати, але в жодному разі не орати. Потім кладемо розсаду картоплі в такій послідовності: картоплина, через 30 сантиметрів — наступна, далі метр відстані і знову картоплина. І потім ряди картоплі добре засипати землею».

Через десять днів, коли рослина приживеться, майбутній урожай дбайливий господар кропить ще одним біодинамічним препаратом, що зробив власними руками, «соком валеріани». Для нього пан Петро на початку літа збирає квіти валеріани, поки їх ще не встигли «поїсти» шкідники. Вичавлює у соковижималці, і з цього соку виготовляє біопрепарат. «Сік валеріани» підігріває ґрунт на сім градусів і рятує рослини від ранніх заморозків, — продовжує господар. — Якщо використовувати цей препарат, то картоплю можна саджати навіть у березні, вона ніколи не змерзне. До речі, ця моя картопля — вдруге посаджена. Першу довелося викинути, бо її поїли шкідники. Але, бачите, після обробки препаратами хробачків уже нема, а картопля встигла вирости ще кращою».

І справді: кущі рослини високі, дивовижно зелені і, що дивно... ніде не бачу колорадських жуків! Чому — пан Петро розкаже пізніше, а поки господар ділиться «рецептом» посадки. «Щойно картопля починає проростати, навіть якщо пробився лише один кущик, увесь майбутній урожай треба ще раз загорнути землею. І на цьому етапі картоплю треба «замульчувати», — розказує господар. Слово походить від «мульчі» — ще один екологічно чистий препарат, який досить просто зробити в домашніх умовах.

Неподалік від грядки з картоплею стоїть велика бочка з перекислою травою, яка пахне... свіжим хлібом. «Це — звичайна трава. Он там скосив, — показує господар на викошену частинку городу. — На півбочки дощової води наливаємо півлітри «емки» і накидаємо трави. Через дві–три доби, коли вона перекисне і матиме приємний запах пшениці чи свіжого хліба, набираємо і «обгортаємо» цим рослини. Це і є «мульча».

Препатат не тільки чудове добриво для картоплі, а й не дозволяє проростати «хопті» (бур’яну, від якого часто господині не знають як рятуватися). Препарат перетворює бур’ян на гній, що підживлює землю.

І сам напився, і картоплю «підгодував»

«Емку» пан Довбета купує у львівському клубі органічного землеробства і використовує її не лише на городі. «Спробуйте, — сьорбає сам і подає пляшечку з «емкою» мій співрозмовник. — Я її п’ю для зміцнення імунітету. І не тільки я. Там, де я її купую, цей преперат користується неабиякою популярністю. Мені розповідали, що його регулярно закуповують монахи з одного монастиря і додають до їжі».

На перший погляд, пити те, чим підживлюють рослини, видається трохи незвичним. Проте пахне рідина і справді приємно, тож я надпиваю. Смак дуже оригінальний! Щось середнє між солодким квасом і кислим соком iз квашеної капусти. «Смачно, правда, — усміхається пан Петро. — А я до неї ще трохи меду додаю дома». Тепер відчуваю різницю між картоплею, підживленою отрутою, і препаратом, який можна пити.

Але повернімося до висадки картоплі. Отже, посадили, два рази підгорнули, «замульчували» і тепер ще раз треба обгорнути землею. Ну от і все. На цьому трудоємкість завершується. Тепер тільки вчасно урожай зібрати залишилось.

А він, до речі, — неабищо! Три роки тому Петро Довбета став чемпіоном України: він зібрав з однієї сотки — 350 кілограмів великої картоплі. Наступні роки стати рекордсменом уже не випадало, проте урожай завжди радує.

Заздри, Європо!

Біодинамічні препарати давно використовують у сільському господарстві європейських країн. На жаль, в Україні цей екологічно чистий метод у сільському господарстві не настільки популярний. Проте гуру біодинаміки, австралієць українського походження Алекс Подолинський у Броди приїздить часто. «Він навіть ставить наші препарати у приклад, — усміхається пан Довбета. — Мовляв, таких ефективних ніде більше нема».

Уже вісім років колишній військовий займається біодинамікою і своїм прикладом показує оточуючим, що можна вирощувати екологічно чисті й смачні овочі та фрукти. За цей час знайшлися в господаря і свої, власноруч винайдені, секрети покращення урожаю. «Огірки та помідори ростуть як на дріжджах, якщо їх підживлювати настоєм iз кропиви, — ділиться ґазда. — Для настоянки годяться лише верхні листочки кропиви. Збирати її слід одразу після цвітіння, але перед тим, як на кропиві утвориться насіння. Зібрати та залити дощовою водою, дати настоятися, а потім динамізувати і підживлювати овочі».

НОУ–ХАУ

Своя — краща

Велике значення для хорошого врожаю має і той факт, що пан Петро вивів свій сорт картоплі. «За тією ж методикою, якою користуються у селекційних центрах, — пояснює господар. — Збираю насіння, що утворюється на рослині, коли вона відцвіте. Далі висаджую його в горщики і вирощую розсаду». Саме таким чином у ґазди з року в рік буває «суперелітна» картопля, та, що дає найкращий урожай, чи «елітна», другорічна.

МАЙТЕ НА УВАЗІ

І жук не сідає!

Колоради, як запевняє пан Петро, «здорової» картоплі не їдять. «Колорадський жук поїдає лише «хвору» картоплю, — пояснює він. — На моїй шкідника немає. Бачите, якого кольору пелюстки на моїх рослинах? У картоплі, вирощеної таким способом, дуже багато хлорофілу, який виробляє рослина, тож жук її не їстиме».

А в дощову погоду, яка на Львівщині трапляється частіше, ніж сонячні дні, урожай господаря добре захищений ще одним біопрепаратом — «роговим кварцом». Головний компонент препарату газда спеціально замовляє. «Це — гірський кварц, — продовжує пан Довбета. — Препарат на його основі дозволяє рослині отримувати ту кількість сонячних променів, яка їй потрібна для росту і нормального розвитку».