На честь праведного Калнишевського

На Черкащині, в Холодному Яру, з’явився новий храм. Його збудували на хуторі Буда Чигиринського району, який у роки Другої світової війни пережив страшну трагедію — майже усіх його жителів розстріляли фашисти. Новозбудовану церкву назвали на честь останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського, який теж постраждав за Україну. Перед тим як встановити їх на бані церкви, три золочені хрести святою водою окропив Святійший патріарх Київський і всієї Руси–України Філарет, який спеціально приїхав зі столиці у Холодний Яр. До речі, хрести на новому храмі — єдині такі в Україні. Вони виготовлені за ескізами черкаського художника Миколи Теліженка і ніби «проростають» із тризуба.

«За віру й страждання церква канонізувала Петра Калнишевського, який майже 30 років сидів у ямі. Він не хотів користуватися свободою, коли в царській неволі перебував український народ», — зазначив предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет і вручив ініціатору та спонсору зведення храму — головному отаману Холодного Яру Олегу Островському — орден Святого князя Володимира.

За словами Олега Островського, новий храм у Холодному Яру стане символом української православної віри та об’єднання усіх конфесій в українській державі. Внутрішні роботи у храмі Петра Калнишевського обіцяють завершити вже до Покрови.

ДОВІДКА «УМ»

Петро Калнишевський народився у 1690 році в селі Пустовійтівка неподалік міста Ромни. За своє довге життя він був військовим осавулом, військовим суддею, у 1764 році став кошовим отаманом і 10 років керував Запорозькою Січчю (нині це територія Запорізької, Дніпропетровської, Донецької, Кіровоградської, Луганської, Херсонської та Миколаївської областей). Запорозька Січ була справжнім острівцем волі у феодально–кріпосницькій Російській імперії. Адже Калнишевський мав талант державного діяча й адміністратора, дипломата i воєначальника, дбав про розвиток сільського господарства, поширення торгівлі, зростання землеробства, розвиток скотарства, мисливства, рибальства, млинарства.

Царизм скасував Січ у 1775 році. На пропозицію князя Потьомкіна, тоді Запорозьку Січ обступило 100–тисячне російське військо. Оскільки Військо Запорозьке було на турецькому фронті, Калнишевський змушений був здати фортецю без бою. Його заарештували і довічно заслали до Соловецького монастиря, заборонивши навіть листування. І лише у 1801 році Калнишевський був помилуваний. Тоді йому йшов 111–й рік, і за станом здоров’я він залишився ченцем у монастирі, де й помер 1803 року на 113–му році життя.

Калнишевський своїм коштом збудував церкву Петра і Павла в Межигірському монастирі, церкву Святої Покрови в Ромнах, посилав вклади у церкву Гроба Господнього в Єрусалимі. У 2008 році Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату благословив приєднати праведного Петра Калнишевського до лику святих, занести його ім’я у православний церковний календар і благословив будівництво храмів на його честь.