Дві паралелі однієї війни. Хто першим розгадає прізвища ляльководів?
Тиждень за тижнем, місяць за місяцем, рік за роком ми не отримуємо навіть натяків на мир, а лише — докази того, чому війна ще триватиме. >>
«Я йду в останнiй бастiон —
22.06.2012
Прочитала замiтку «Останнiй патрiотичний бастiон» панi Зої Михайлюк в «Українi молодiй» за №81. Панi Зоя дуже точно висловила думку всiх прихильникiв Президента Вiктора Ющенка. Я йду в останнiй бастiон.
Ґвалт з усiх бокiв, що немає в нас лiдера, — брехня. Україна мала унiкальний шанс iз Президентом Вiктором Ющенком скинути з себе всi пута, але, як виявилося, що тi всi патрiоти–горлопани, якi добре знали i глаголили нам про помилки 1918—1919 рр., потопили поступ України i на цей раз.
Повторюю за панi Зоєю, що партiя «Наша Україна» повинна бути монолiтною. Вiд себе i своїх однодумцiв додаю, що в жодному разi у свої лави не приймати тих, хто волає за звiльнення Ю. Тимошенко. Цi люди страшнi тим, що, знаючи, за словами Степана Хмари, «глибоку аморальнiсть цiєї особи», кричать на весь свiт про її спасiння. Друге — те, що вiддали свої голоси за включення до розгляду закону про мови Колеснiченка—Кiвалова, а потiм влаштували з такими, як самi, побоїще, вважаючи людей за дурнiв.
Європа у справi Тимошенко поводиться, як полiтична повiя, продавшись Росiї за газ.
