Чи є у нас план?

Криза єврозони становить велику небезпеку для економіки всього світу. Такого висновку дійшли учасники дводенного саміту «Великої двадцятки», який завершився вчора у мексиканському курортному місті Лос–Кабос. Як зазначає Бі–Бі–Сі, приділивши найбільше уваги саме цьому питанню, лідери G20 закликали європейські країни вжити термінових заходів для подолання кризи — передусім провести структурні реформи. При цьому президент Європейської комісії Жозе Мануел Баррозу наголосив: Європа потерпає радше від глобальних, ніж від суто власних проблем.

Європа, на якій тримається світ

Перемога на виборах у Греції консервативної партії «Нова демократія», яка виступає за реалізацію узгодженого з Євросоюзом пакету заходів жорсткої економії, трохи заспокоїла світові фондові ринки, проте очікуваного експертами зростання вони не продемонстрували. Учора надвечір лідер «нових демократів» Антоніс Самарас мав оголосити склад правлячої коаліції, якій належить сформувати уряд. При цьому він наголосив, що добиватиметься зміни погоджених із ЄС і Міжнародним валютним фондом умов надання Греції термінового кредиту, що не сприяє збільшенню довіри навіть до уряду консерваторів. Тому багато учасників саміту в Лос–Кабосі висловили занепокоєння щодо браку видимого прогресу в боротьбі з кризою в єврозоні. «Ми чекаємо, коли Європа нарешті скаже нам, що вона збирається робити», — зазначив iз цього приводу голова Світового банку Роберт Зелік. А керівник Світової організації торгівлі Паскаль Ламі попередив: криза єврозони вже «стає джерелом поширення небезпечної тенденції — атмосфера невизначеності сприяє зростанню протекціонізму, а це, в свою чергу, загрожує вільній торгівлі».

В оприлюдненому вчора проекті заключного комюніке саміту «Великої двадцятки», остаточно узгоджений текст якого мав з’явитися вже в ніч із вівторка на середу за київським часом, міститься заклик до розробки глобального плану стимулювання економічного зростання та створення нових робочих місць. Загалом країни G20 (Австралія, Аргентина, Бразилія, Велика Британія, Німеччина, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китай, Корея, Мексика, Росія, Саудівська Аравія, США, Туреччина, Франція, ПАР, Японія і Європейський Союз) виробляють приблизно 90 відсотків світового ВВП, отже, саме на них лежить відповідальність за пошук ключа до виходу з економічної скрути.

Зустрічі: Обама з Путіним «напружені», країни БРІКС — щедрі

Однією з головних зустрічей у рамках саміту «Великої двадцятки» стало двостороннє рандеву президентів США та Росії. Барак Обама зустрівся з Володимиром Путіним як главою держави вперше і, за оцінками американських та російських ЗМІ, побачення це було досить напруженим. У присутності журналістів президенти перемовлялися переважно заготовленими й «нейтральними» фразами. Йшлося насамперед про ситуацію в Сирії, правлячий режим якої Москва безумовно підтримує, тоді як Захід виступає за жорсткі санкції щодо сирійського президента Башара Асада.

«Ми поговорили про міжнародні проблеми, зокрема й сирійську, і знайшли багато точок дотику», — зазначив Путін після підписання спільної заяви за результатами переговорів. «Ми одностайні у тому, що хочемо бачити кінець насильству. Потім має розпочатися політичний процес, який допоможе запобігти громадянській війні і тим жахливим смертям, які ми спостерігаємо останніми тижнями», — підтвердив Обама.

У спільному документі, підписаному американським та російським президентами, йдеться про те, що сирійський народ повинен мати можливість «самостійно, демократичним шляхом вибирати своє майбутнє». Обидва лідери закликали до негайного припинення будь–якого насильства та дотримання плану мирного врегулювання, запропонованого спецпосланцем ООН Кофі Аннаном. Однак конкретних пропозицій знову не пролунало. Крім того, у спільній заяві президенти Росії і США домовилися виконувати новий договір про обмеження стратегічних наступальних озброєнь, спільно боротися з тероризмом і наркотрафіком, а також продовжувати діалог щодо системи протиракетної оборони.

У рамках саміту «Великої двадцятки» відбулася також зустріч представників об’єднання БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай та ПАР) — групи країн, що розвиваються. Вони є провідними донорами грошей для МВФ, що йдуть на порятунок Європи. Висловивши готовність дотувати кризову зону через МВФ і надалі, країни БРІКС в обмін на це вимагають більше впливу на рішення фонду. Зокрема, Мексика, Росія та Індія пообіцяли виділити по 10 млрд. доларів кожна, Китай — 43 млрд., а Японія — 60 млрд. доларів. Загалом, додаткові внески на подолання світової економічної кризи пообіцяли 37 країн (третина членів МВФ). Разом буде виділено додаткових 456 млрд. доларів, що вдвічі підвищує кредитоспроможність МВФ, повідомила вчора генеральний директор цієї фінансової інституції Крістін Лагард.

А ТИМ ЧАСОМ...

Росія вустами помічника президента Юрія Ушакова різко розкритикувала США й пригрозила розширити «чорний список» американців, яким заборонено в’їзд до РФ. Так Кремль відреагував на намір Конґресу США ухвалити законопроект, що забороняє в’їзд у Сполучені Штати посадовим особам, пов’язаним зі смертю юриста фонду Hermitage Capital Сергія Магнітського, який восени 2009 року загинув за нез’ясованих обставин у тюрмі «Матроська тиша». Правозахисники стверджують, що справу проти нього було сфабриковано. У проекті закону, який планує ухвалити Конгрес, сказано, що прізвища російських посадовців, що підпадають під його дію, буде засекречено.

Водночас Конгрес США готовий скасувати поправку Джексона–Веніка, яка вводила обмеження на торгівлю з СРСР (Росія отримала її «у спадок» від Союзу).